Трагедія сталася 6 березня в одній із легницьких поліклінік. Місцеву прокуратуру повідомили про смерть дитини; на місце негайно прибув прокурор.

Як попередньо встановили слідчі, того дня до пункту забору крові приїхала мама з 10-місячною дівчинкою. – За словами матері, коли вона заходила до поліклініки, дитина почала важко дихати, – розповідає прокурор Lidia Tkaczyszyn, прессекретарка Окружної прокуратури в Легниці.

Жінка пішла з немовлям до процедурного кабінету, де чергувала медична рятувальниця. Вона негайно розпочала серцево-легеневу реанімацію. На місце також викликали лікаря-педіатра та карету швидкої допомоги.

На жаль, врятувати дитину не вдалося.

Дівчинка мала генетичний дефект, її лікували в різних медичних закладах по всій країні. – Тіло дитини передали на розтин, який дасть змогу однозначно встановити причину смерті, – наголошує L. Tkaczyszyn.

Мати трагічно померлої дівчинки не висловила жодних претензій щодо дій персоналу поліклініки. Водночас у цій справі триває прокурорське розслідування. Слідчі перевіряють, чи особи, які мали обов’язок опікуватися немовлям, зокрема надавати йому медичну допомогу, не наражали його на небезпеку і таким чином ненавмисно не спричинили смерть дівчинки.

Версія подій, яка з’явилася у Facebook (оригінальне написання):

Для застереження і щоб виплеснути біль… Я була з дитиною в лабораторії на вулиці Okrzei, щоб здати кров моїй доньці. Після мене зайшла Пані з немовлям. Коли мама діставала дитину з автокрісла, вона (як і всі в приймальні) помітила, що дитина задихається. У паніці ми просили персонал про допомогу – викликати швидку, надати першу допомогу, викликати лікаря. Оскільки виявилося, що лікарів там немає, а дії медсестер не допомагали, чоловік із приймальні разом із матір’ю та медсестрою понесли дитину до сусідньої поліклініки MCZ, де є лікарі, а швидка мала приїхати вже туди. І тут відбувається щось, чого я досі ніяк не можу зрозуміти… Чоловік, який тримав немовля, забігши до поліклініки й кричачи «ЛІКАРЯ!!!», «ДИТИНА ЗАДИХАЄТЬСЯ!!», був спрямований до дверей лікарського кабінету. Він забігає туди, кладе дитину на кушетку й просить «лікаря» (навмисно в лапках) про допомогу, а елегантна Пані (з дипломом лікаря, як я припускаю) каже йому: «візьміть дитину й ідіть до процедурного кабінету». На що він кричить: «ДИТИНА ЗАДИХАЄТЬСЯ!!», а вона знову повідомляє йому: «ідіть до процедурного кабінету». Він відповідає: «Я НЕ ЗНАЮ, ДЕ ПРОЦЕДУРНИЙ КАБІНЕТ», а ввічлива «Пані» (лікар – не підходить, я замислююся, чи слово «людина» тут доречне) вирішує його туди провести»… Після чого виходить із кабінету, замикає його й неквапливо веде чоловіка із НЕМОВЛЯМ, ЯКЕ ЗАДИХАЄТЬСЯ, З ЯКОГО ВИХОДИТЬ ЖИТТЯ, ЯКЕ БОРОТЬСЯ ЗА КОЖЕН ВДИХ, СИНІЄ… до процедурного кабінету. Вони дійшли до процедурного кабінету, чоловік поклав дитину на кушетку й відійшов, сподіваючись, що хтось нарешті надасть допомогу. На жаль, він поклав її не на ту… Його попросили роздягнути дитину (байдуже, що не його, але яка різниця) і перекласти на іншу кушетку. Він стояв у шоці, а «Пані з дипломом» заявила: «Ви мали роздягнути дитину!», після чого, коли медсестра роздягнула дитину, «Пані» недбало торкнулася грудної клітки немовляти й сказала: «але в неї немає пульсу, немає пульсу, немає пульсу». Вона не проводила реанімацію до приїзду швидкої. Не надала жодної допомоги (хіба що проведення до процедурного кабінету можна вважати першою допомогою)… ДИТИНА – 10-місячна Juleczka НЕ ЖИВА [...] Наче цього було мало, матері, яка була в шоці, панікувала й була спустошена, вона сказала: «але ж дитина хворіла, отже, ви знали, що вона помре» (дитина мала генетичне захворювання)… […].

Що ви про це думаєте?