Подія сталася в неділю після обіду. Як повідомила нам читачка, ентузіаст і студент історії Dariusz Gołębiewski у костюмі відповідної епохи водив людей Болеславцем. Це була чергова історична екскурсія із серії, цього разу під назвою «Прогулянка слідами Третього рейху в Болеславці». Цього разу Gołębiewski мав на собі пов’язку із символом свастики.

Так читачка описала недільну подію:

Освітні прогулянки містом з історичними розповідями проводить пан Darek, студент третього курсу історії. Це безкоштовні екскурсії, у яких може взяти участь кожен. (...) На такі зустрічі він завжди готує відповідний одяг та елементи епохи, про яку розповідає: наприклад, військову шапку Радянської армії, а сьогодні це була пов’язка зі свастикою. Ці символи використовують для відтворення атмосфери епохи, і вони мають характер мистецького бачення ведучого. (...) Сьогоднішню екскурсію було заплановано на 3 години. Ми почали біля будівельної школи й встигли дійти до вул. Chrobrego, в район східного вокзалу, коли до нашої групи під’їхав поліцейський автомобіль. Виявилося, що хтось повідомив, що бачить на вулиці свастику. (...) Ми пояснювали поліцейським, що наші зустрічі мають освітній характер, що Darek — чудова молода людина, (...) що символ свастики, як і чорний одяг (куртка та штани), передають атмосферу довоєнних часів, що вони нікого не ображають і не є пропагандою фашизму. (...) Ми показали поліцейським закон, і вони вже знали, що це історична, освітня екскурсія. На жаль, вони не дозволили нам продовжити екскурсію, пана Darek забрали до відділку, у всіх нас записали дані, під’їхав другий поліцейський автомобіль, і один з учасників мусив погодитися сісти до нього та дати свідчення. (...) Після того як нас пів години тримали на вул. Chrobrego біля поліцейських автомобілів, наче якихось злочинців, виявилося, що наша екскурсія достроково закінчується. Поліцейські питали пана Darek, чи має він ліцензію екскурсовода, яка вже кілька років не є обов’язковою. (...) Сумно, що поліція не знає законодавства й питає про неактуальні документи. Ми обурені діями поліції.

Як ми встановили, поліція отримала повідомлення про групу людей, які прогулювалися містом, і серед них одна особа мала пов’язку зі свастикою. Група фотографувалася в різних місцях. Поліцейські мусили відреагувати.

У всій цій справі дещо дивує той факт, що студент історії не усвідомлював: не можна вдягати одяг зі свастикою та ходити в ньому містом. Можливо, якби він заздалегідь повідомив поліцію про підготовку такої екскурсії, реакції служб не було б.

Стаття 256. Пропагування фашизму або іншого тоталітарного устрою

§ 1. Той, хто публічно пропагує фашистський або інший тоталітарний державний лад чи закликає до ненависті на ґрунті національних, етнічних, расових, релігійних відмінностей або через відсутність релігійних переконань, підлягає штрафу, покаранню у вигляді обмеження волі або позбавленню волі на строк до 2 років.

§ 2. Такому самому покаранню підлягає той, хто з метою поширення виготовляє, фіксує або ввозить, набуває, зберігає, має, демонструє, перевозить чи пересилає друковане видання, запис або інший предмет, що містить зміст, визначений у § 1, або є носієм фашистської, комуністичної чи іншої тоталітарної символіки.

§ 3. Особа, яка вчинила заборонене діяння, визначене в § 2, не скоює злочину, якщо зробила це в межах мистецької, освітньої, колекційної або наукової діяльності.

Dz.U.2019.0.1950 t.j. — Закон від 6 червня 1997 року — Кримінальний кодекс

Який вигляд має справа з точки зору поліції?

Поліцейські з Болеславця проводять підготовче провадження у цій справі. Вони з’ясовують обставини всієї ситуації. Наразі нікому не висунуто жодних обвинувачень.

Ми повернемося до цієї теми.

Оновлено 2019-10-21 11:27

Є коментар історика щодо всієї події:

Коротко скажу — провал. Я ніколи не думав, що мені коли-небудь доведеться пояснювати, що я не пропагував нацизм чи іншу злочинну ідеологію. Особливо з огляду на те, що я глибоко зневажаю націонал-соціалізм, і, здається, мій липневий фейлетон про будівництво галереї на місці колишнього німецького концентраційного табору свідчить про це найкраще. А вже кожне слово, яке я встиг сказати вчора на екскурсії, — тим більше.

У будь-якому разі — для тих, хто не знає. Хтось із перехожих люб’язно повідомив поліцію, що бачить хлопця зі свастикою на чолі якоїсь групи. Справді, на мені була пов’язка зі свастикою, склеєна зі шматка тканини та аркуша паперу, однак виключно як реквізит, що показував реалії часів Третього рейху, суто як освітньо-мистецький реквізит (елемент костюма, який показував реалії тридцятих років, коли такі пов’язки — щоправда, виготовлені масово — були поширеним явищем), і аж ніяк не мав на меті пропагувати нацистську ідеологію.

Якби цей люб’язний донощик підійшов ближче, він почув би, що тут не йдеться про пропагування чи заохочення до нацизму — навпаки, у чому засвідчить кожен учасник екскурсії.

Обурює те, що після отримання повідомлення поліція затримала нас на годину біля колишнього Східного вокзалу, однак провину слід покласти на складні процедури, якими славиться наша країна. Тим більше що закон дозволяє використовувати свастику в освітніх цілях — як було в цьому випадку — як один із винятків із заборони використання цього знака, і тут справа є досить однозначною.

Через годину екскурсію було припинено, а я вирушив до відділку, щоб дати свідчення. Мене допитали як свідка, жодних обвинувачень мені також не висунули. Крім того, обшукали мою кімнату, проти чого я не протестував, і не знайшли там нічого, що пов’язувало б мене з нацизмом. Якщо це має очистити мене від можливих обвинувачень — добре, адже мені нічого приховувати, і якщо це має довести факт, що поліцейські перерили мої речі в присутності моєї мами, я готовий це пережити. [...] Наразі справа у прокурора, і я глибоко переконаний, що її буде закрито.

Повністю на Facebook:

Коментар історика