Я прочитала польський бестселер про секс, католицьку Камасутру: «Секс, якого ви не знаєте» капуцина Ксаверія Кноца. Від дошки до дошки. І згадала анекдот про пекло. Один чоловік помер і постав перед вибором: іти до раю чи до пекла? Спочатку він оглянув Рай: святих, які граційно прогулювалися, співали псалми й захоплювалися дивами божественного космосу. Потім зазирнув до пекла. А там бігали спокусливі й голі жінки. Він довго не вагався. Обрав пекло і за мить уже біг за голою сідницею у формі сердечка. Коли наздогнав жінку, поклав її на землю й розсунув їй ноги, виявилося, що між стегнами в дівчини нічого немає. Там гладенько, як у пластикової ляльки. Здивований і розчарований чоловік вигукнув до першого диявола, якого побачив…
– Що це таке?!
– Це? – досить байдуже подивився на вказану жінку диявол. – Це і є пекло.

Цей анекдот підсумовує всю книгу «Секс, якого ви не знаєте». Спочатку все чудово. Церква офіційно говорить про секс так, ніби сама ним займається! Виявляється, Бог таки дав людям сексуальність, і нею можна насолоджуватися. Пестощі геніталій, прелюдія, втілення еротичних фантазій. Усе, на що погоджуються подружжя і що приносить їм задоволення, дозволено. Ба більше. Чернець також пише про обов’язок чоловіка задовольнити дружину, у якого «[…] виверження сперми супроводжується “автоматичним” задоволенням». Жінку слід пестити довше, повчає чернець: «[…] винагороджувати дружину за її відданість, працю й ризик, […] пестячи її улюблені ерогенні зони, і завершувати стимуляцією клітора. Це важливі елементи ars amandi католицьких чоловіків». У такий революційний спосіб капуцин завершує розділ «Починаємо з ніжності».

Хтось проникливий запитає: а яку ж працю й ризик бере на себе ця бідна дружина і за що їй належить така компенсація? А ось тут і починається пекло!

Чернець вислухав чимало сповідей і чудово знає, що жінки бояться завагітніти, а це зменшує задоволення від тілесності, яку він так пропагує. Тож пише: «У жінки початок статевого життя та ризик, пов’язаний із можливістю завагітніти, у багатьох випадках не винагороджуються природою “автоматично” сильним переживанням задоволення».

Чернець розуміє, що стрес через небажану вагітність може позбавити жінку можливості пережити оргазм. Тож радить додатково пестити жертовну жінку одразу після повного статевого акту, який і спричинив її стрес. Чи мине страх перед небажаною вагітністю після кліторального оргазму, ніби його рукою зняло? Цим Церква вже не переймається. Найважливіше — зачате, ненароджене життя. А раптом вдалося і воно саме проростає. У комплекті католицька жінка отримає оргазм безкоштовно.

Саме так. Секс — так. Задоволення — так. Пестощі — так. Радість від сексуальності — так. Секс, що цементує подружні стосунки, — так. Вагітність… ТАК! А точніше, насолоджуватися сексом можна лише тоді, і лише тоді він є освяченою частиною таїнства шлюбу, коли подружжя жодним чином не перешкоджає зачаттю нового життя.

А якщо вони не хочуть більше дітей? Або хочуть мати їх пізніше, ніж у перший рік шлюбу? Є пекельно добрий спосіб! Утримання!

Повернімося до анекдоту. Цей диявол, до якого звернувся герой анекдоту, міг би підсунути розчарованому чоловікові підручник Кноца. Там багато про переваги утримання, розумні статеві стосунки в неплідні дні й навіть під час менш рясних менструацій. «Однак деякі жінки досить добре переносять цю фазу циклу, а їхні кровотечі не є рясними. Навіть у цей час вони готові до статевих стосунків і використовують цей період, щоб скоротити час утримання». У книзі також ідеться про таблетки смерті (контрацептиви) та погані презервативи.

«Секс, якого ви не знаєте» — лише поверхово книга про секс. Лише на перший погляд вона прогресивна. У ній сказано, що секс потрібен у подружніх стосунках і дарує райські насолоди. Але це оманлива картинка. Коли заглиблюємося в читання, дізнаємося лише про те, як уникати сексу, як жити в утриманні й наскільки добре відкинути всі здобутки цивілізації, що дають змогу регулювати людську плодючість.

У цій книзі є одна думка, стара як Ватикан: секс служить лише для продовження роду. Обгортка лише сучасніша. Церква погоджується, що секс — це велика втіха, але вірні, особливо жінки, повинні пам’ятати, що їхнім інтимним життям завжди вирішуватиме армія чоловіків, які живуть у целібаті.

Гражина Ханаф