Я люблю боротися. Також люблю спостерігати за боротьбою.
Це не боротьба на кулаках і не боротьба із застосуванням будь-якої зброї. Звичайна словесна атака. Чи добре це мене характеризує, чи погано — питання поглядів і уподобань. Така я є. І я намагаюся спілкуватися з людьми, які схожі на мене й приймають мене. Їх небагато. Боротися одне з одним непопулярно. Bolesławiec тут нічим не відрізняється. Перевагу віддають згоді, яка будує, медіації, дипломатії та коректним стосункам з усіма.
Однак не варто орієнтуватися на дописи на форумі будь-якого болеславецького порталу. Тут словесна атака — звичайна річ. Хтось започаткував власний бізнес — з’являються сотні дописів про те, що він злодій і шахрай, а ці два останні слова — одні з наймиліших визначень, які можна почути. Хтось щось зробив pro publico bono — божевільний, та й узагалі має в цьому власний інтерес. Одна перукарка — шльондра, а в іншому ресторані хтось побачив у супі хробака. Віртуальна боротьба кипить — любо читати.
Злостиві зауваження, шпильки, наклепи, образливі коментарі, отрута, що сочиться з кожної літери. Закриваєш інтернет, обертаєшся — а за тобою жодна людина не стоїть із ножем, щоб встромити його тобі в спину, і немає людини з ложкою води, у якій вона могла б тебе втопити… Реальний світ сповнений овечок, які скачуть квітучим лугом. Вони приємні на дотик, солоденькі на вигляд, нікому не заважають і люблять усіх.
Однак кожен погодиться зі мною, що любити всіх неможливо. Можна намагатися побачити в кожній людині щось добре. Декому це вдалося. Ісусу, Будді… Здається, більше ніхто не спадає мені на думку.
Ніхто не любить боротися і не визнає, що бореться. Усі надзвичайно люб’язні одне з одним. А що робить люб’язна людина, коли на неї все-таки нападають? Гідно це терпить. Вона вища за це, бо, як кажуть у дитячому садку: олія завжди справедлива.
Добре, погоджуюся. Незгода руйнує. Боротьба деструктивна. А що ви тоді скажете про здорове, чесне суперництво, питаю? І тут овечки завжди дивляться на мене великими здивованими очима. Своїм лагідним голосом кажуть, що я наївна, після чого скидають овечі шкурки й ідуть написати анонімний допис на форумі.
Grażyna Hanaf