Церемонія відбудеться у неділю, 11 листопада. У програмі:

  • 10:00 – урочистий скаутський апель під пам’ятником «Польщі, що бореться» (оборонні мури на вул. Kubika)
  • 10:20 – марш скаутів до парку імені гм. H. Bonina на вул. Tyrankiewiczów
  • 10:45 – відкриття пам’ятної таблиці, присвяченої харцмайстру H. Boninu.

Про те, що парк на вул. Tyrankiewiczów носитиме ім’я харцмайстра Huberta Bonina, ми неодноразово повідомляли на сторінках нашого видання. Нагадаємо. В обґрунтуванні ухвали з цього питання, прийнятої депутатами міської ради Bolesławiec, читаємо:

Команда загону Союзу польського харцерства в Bolesławiec імені «Сірих шеренг» звернулася до міської ради Bolesławiec із клопотанням надати парку, розташованому між вулицями Parkowa, Podgórna та H.W. Tyrankiewiczów, ім’я ХАРЦМАЙСТРА HUBERTA BONINA. Клопотання отримало позитивний висновок Комісії з питань інфраструктури та будівництва міської ради Bolesławiec.

Харцмайстер Hubert Bonin народився 13 вересня 1912 року в Bydgoszcz. У 1929 році закінчив торговельну школу, після чого продовжив навчання в школі фармацевтично-хімічного профілю. Того ж року вступив до VII Bydgoszczської скаутської дружини імені Jana Karola Chodkiewicza, склавши присягу, якій залишався вірним усе життя.

У 1934–1935 роках проходив строкову військову службу (через професію потрапив до санітарної роти військового шпиталю в Toruń), а згодом працював у bydgoszczській дрогерії, одночасно очолюючи рідну скаутську дружину.

У 1938 році дружина, якою він керував, отримала диплом Майстерної дружини хоругви. У березні 1939 року його призначили на звання підхарцмайстра.

Від 1 вересня 1939 року воював у лавах армії «Помор’я». Як військовослужбовець потрапив у німецький полон — перебував у таборах для військовополонених у Łowicz, а згодом у Łódź.

Звільнений із табору, повернувся до Bydgoszcz, де 19 травня 1940 року після складання присяги став членом «Сірих шеренг» і Союзу збройної боротьби. Від березня 1943 року примусово працював на підприємстві, що виробляло вибухові матеріали. Це було покаранням за те, що вся родина не підписала фолькслист.

Він передавав підпіллю інформацію про цю фабрику, внаслідок чого в серпні 1943 року її було підірвано в межах диверсійної діяльності.

8 серпня 1944 року його разом із братом заарештували. Під час слідства обох катувало bydgoszczське гестапо, а через місяць їх помістили до концентраційного табору Stutthoff. Наприкінці війни, під час евакуації табору, його разом з іншими в’язнями помістили під палубою баржі, яку мали затопити в Балтійському морі. Така доля спіткала його брата, а йому вдалося врятуватися.

Подальшу евакуацію він здійснював пішки, у колоні виснажених в’язнів, аж до дня визволення.

Після одужання та перебування до листопада 1945 року в транзитному таборі повернувся до Bydgoszcz. 17 лютого 1946 року разом зі своєю майбутньою дружиною Jadwigą прибув до Bolesławiec. 1 квітня 1946 року відкрив тут дрогерію, а невдовзі заснував першу в Bolesławiec скаутську дружину. Заснована другом Boninem скаутська дружина обрала своїм патроном князя Józefa Poniatowskiego.

На жаль, постать патрона виявилася ідеологічно надто неприйнятною для політичної влади в новій повоєнній дійсності. Hubertу Boninу виразно й однозначно натякнули на необхідність змінити патрона на Gustawa Morcinka.

Згода на цю зміну не врятувала керівника дружини від швидкого усунення від роботи з молоддю. Та й сам він не бачив себе в Харцерській організації, що діяла в рамках Союзу польської молоді. Ця організація наслідувала радянський піонерський рух і використовувала символи, чужі польському харцерству, а він не хотів піддаватися цій індоктринації.

Друг Bonin повернувся до керівництва своєю улюбленою «Одиницею» лише після смерті Сталіна та започаткованих цим політичних і суспільних змін, унаслідок яких у грудні 1956 року в Łódź відбувся Крайовий з’їзд діячів харцерства, що значною мірою відновив програмні засади, а також традиційні відзнаки й символи харцерства.

Довоєнним інструкторам також дозволили офіційно контактувати з молоддю. Він був делегатом харцерських з’їздів.

До 1978 року працював на Bolesławieцькій фабриці флаконів та ампул «Polfa», після чого вийшов на пенсію. Щойно обставини стали сприятливими, він повернувся до активної інструкторської діяльності: ще в дев’яностих роках XX століття організовував табори 1-ї Bolesławieцької дружини скаутів і самостійно керував цим підрозділом.

Багато старших жителів Bolesławiec добре пам’ятають ці парадні марші дружини, якими вона завжди відкривала свої виходи на бівуаки та піші мандрівки. Скаути в установленій формі під час Великодня також несли почесну варту біля Господньої гробниці. Харцмайстер Hubert Bonin виконував у загоні різні функції, навіть був заступником коменданта всього цього організаційного підрозділу ZHP.

Він завжди жив справами міста, особливо харцерства. Як колишній член «Сірих шеренг», солдат Вересневої кампанії та Армії Крайової, він завжди був готовий служити Польщі своїми знаннями, досвідом і відданістю. Це була велика й водночас надзвичайно скромна людина.

Рішенням № XLIII/430/05 від 28 грудня 2005 року міська рада Bolesławiec визнала Huberta Bonina почесним громадянином міста Bolesławiec.

Hubert Bonin помер 26 березня 2008 року.

(Підготовлено на основі «Bolesławieцького щорічника»).

А що думаєте ви?