На наших сторінках ми вже неодноразово писали, що скаутська спільнота хотіла, аби парк на вулиці Tyrankiewiczów, який ніколи офіційно не був парком Вариńського, носив ім’я харцмістра Huberta Bonina.
Депутати одностайно ухвалили це рішення. За вшанування харцмістра міській владі подякувала онука H. Bonina – Izabela Dolecka.
Вона також додала, що її дідусь обожнював… чай із лимоном і що тягнувся до молоді, а молодь — до нього. В обґрунтуванні ухвали, ухваленої міськими депутатами, читаємо:
Команда Hufca Związku Harcerstwa Polskiego w Bolesławcu im. Szarych Szeregów звернулася до Rady Miasta Bolesławiec із клопотанням надати парку, розташованому між вулицями Parkowa, Podgórna та H.W. Tyrankiewiczów, ім’я ХАРЦМІСТРА HUBERTA BONINA. Клопотання отримало позитивний висновок Komisji Infrastruktury i Budownictwa Rady Miasta Bolesławiec.
Харцмістр Hubert Bonin народився 13 вересня 1912 року в Bydgoszczy. У 1929 році закінчив Торговельну школу, після чого продовжив навчання в школі фармацевтично-хімічного профілю. Того ж року вступив до VII Bydgoskiej Drużyny Harcerskiej im. Jana Karola Chodkiewicza, склавши присягу, якій залишався вірним усе життя.
У 1934–1935 роках проходив строкову військову службу (через фах потрапив до санітарної роти Військового шпиталю в Toruniu), а згодом працював у bydgoskiej drogerii, одночасно очолюючи рідну скаутську дружину.
У 1938 році дружина під його керівництвом отримала диплом Майстерної дружини хоругви. У березні 1939 року його призначили на звання підхарцмістра.
Від 1 вересня 1939 року воював у лавах Armii „Pomorze”. Як військовослужбовець потрапив у німецький полон — перебував у таборах для військовополонених у Łowiczu, а згодом у Łodzi.
Звільнений із табору, повернувся до Bydgoszczy, і там 19 травня 1940 року після складання присяги став членом Szarych Szeregów і Związku Walki Zbrojnej. Від березня 1943 року примусово працював на підприємстві, що виробляло вибухові матеріали. Це було покаранням за те, що вся родина не підписала volkslisty.
Він передавав підпіллю інформацію про цю фабрику, внаслідок чого в серпні 1943 року її підірвали в межах диверсійної діяльності.
8 серпня 1944 року його заарештували разом із братом. Під час слідства обох катувало bydgoskie Gestapo, а через місяць їх помістили до концентраційного табору Stutthoff. Наприкінці війни, під час евакуації табору, його разом з іншими в’язнями помістили під палубою баржі, яку мали затопити в Балтійському морі. Така доля спіткала його брата, а йому вдалося врятуватися.
Подальшу евакуацію він проходив пішки, у колоні виснажених в’язнів, аж до дня визволення.
Після одужання та перебування до листопада 1945 року в транзитному таборі повернувся до Bydgoszczy. 17 лютого 1946 року разом зі своєю майбутньою дружиною Jadwigą прибув до Bolesławiec. 1 квітня 1946 року відкрив тут дрогерію, а невдовзі заснував першу в Bolesławiec скаутську дружину. Заснована другом Boninem дружина обрала своїм патроном князя Józefa Poniatowskiego.
На жаль, постать патрона виявилася ідеологічно надто нестерпною для політичної влади в новій повоєнній дійсності. Тож Hubertowi Boninowi недвозначно й однозначно натякнули на необхідність замінити патрона на Gustawa Morcinka.
Згода на цю зміну не вберегла керівника дружини від швидкого усунення від роботи з молоддю. До того ж він сам не бачив себе в Організації скаутів, що діяла в межах Związku Młodzieży Polskiej. Ця організація наслідувала радянський піонерський рух і використовувала символи, чужі польському скаутингу, а він не хотів піддаватися цій індоктринації.
Друг Bonin повернувся до керівництва своєю улюбленою «Єдиницею» лише після смерті Сталіна та започаткованих цією подією подальших політичних і суспільних змін, унаслідок яких у грудні 1956 року в Łodzi відбувся Krajowy Zjazd Działaczy Harcerskich, що значною мірою відновив програмні засади, а також традиційні скаутські відзнаки й символи.
Також довоєнним інструкторам дозволили офіційно контактувати з молоддю. Він був делегатом скаутських з’їздів.
До 1978 року працював у Bolesławieckiej Fabryce Fiolek i Ampułek „Polfa”, після чого вийшов на пенсію. Щойно ситуація стала сприятливою, повернувся до активної інструкторської діяльності, ще в дев’яностих роках XX століття організовуючи табори 1 Bolesławieckiej Drużyny Harcerzy та самостійно керуючи цим підрозділом.
Багато старших мешканців Bolesławiec чудово пам’ятають ці парадні марші дружини, якими вона завжди передувала своїм виходам у табори та пішим мандрівкам. Скаути в установленій формі під час Великодніх свят також несли почесну варту біля Господнього гробу. Харцмістр Hubert Bonin виконував різні функції в хоровзі, навіть був заступником коменданта всього цього організаційного підрозділу ZHP.
Він завжди жив справами міста, особливо скаутингом. Як колишній член Szarych Szeregów, солдат Вересня та Armii Krajowej, завжди був готовий служити Польщі своїми знаннями, досвідом і відданістю. Це була велика й водночас надзвичайно скромна людина.
Rada Miasta Bolesławiec ухвалою № XLIII/430/05 від 28 грудня 2005 року визнала Huberta Bonina почесним громадянином міста Bolesławiec.
Hubert Bonin помер 26 березня 2008 року.
(Підготовлено на основі Rocznika Bolesławieckiego).
Що ви про це думаєте?