На наших сторінках ми вже неодноразово писали, що скаутська спільнота хотіла б, аби парк на вулиці Tyrankiewiczów, який ніколи офіційно не був парком Вариńського, носив ім’я харцмістра Губерта Боніна.
Чи станеться це? Вирішать депутати під час вересневої сесії міської ради Bolesławiec. В обґрунтуванні проєкту постанови читаємо:
Команда Скаутської асоціації Польщі в Bolesławiec імені «Сірих шеренг» звернулася до міської ради Bolesławiec із клопотанням надати парку, розташованому між вулицями Parkowa, Podgórna та H.W. Tyrankiewiczów, ім’я ХАРЦМІСТРА ГУБЕРТА БОНІНА. Клопотання було позитивно розглянуте Комісією з питань інфраструктури та будівництва міської ради Bolesławiec.
Харцмістр Губерт Бонін народився 13 вересня 1912 року в Bydgoszcz. У 1929 році закінчив торговельну школу, після чого продовжив навчання в школі фармацевтично-хімічного профілю. Того ж року вступив до VII Bydgoszcz-ської скаутської дружини імені Яна Кароля Ходкевича, склавши присягу, якій залишався вірним усе життя.
У 1934–1935 роках проходив строкову військову службу (з огляду на професію потрапив до санітарної роти військового шпиталю в Toruń), а потім працював у bydgoszcz-ській дрогерії, одночасно керуючи рідною скаутською дружиною.
У 1938 році ця дружина, яка перебувала під його керівництвом, отримала диплом Майстерної дружини хоругви. У березні 1939 року його призначили на звання підхарцмістра.
Від 1 вересня 1939 року воював у лавах армії «Помор’я». Як військовослужбовець потрапив у німецький полон — перебував у таборах для військовополонених у Łowicz, а згодом у Łódź.
Звільнений із табору, повернувся до Bydgoszcz і 19 травня 1940 року після присяги став членом «Сірих шеренг» та Союзу збройної боротьби. Від березня 1943 року примусово працював на підприємстві, що виробляло вибухові матеріали. Це було покаранням за те, що вся родина не підписала фольксліст.
Він передавав підпіллю інформацію про цю фабрику, внаслідок чого в серпні 1943 року її підірвали в межах диверсійної діяльності.
8 серпня 1944 року його заарештували разом із братом. Під час слідства обох катувало bydgoszcz-ське гестапо, а через місяць їх помістили до концентраційного табору Stutthoff. Наприкінці війни, під час евакуації табору, його разом з іншими в’язнями помістили під палубою баржі, яку мали затопити в Балтійському морі. Така доля спіткала його брата, а йому вдалося врятуватися.
Подальшу евакуацію він здійснював пішки, у колоні виснажених в’язнів, аж до дня визволення.
Після одужання та перебування до листопада 1945 року в транзитному таборі повернувся до Bydgoszcz. 17 лютого 1946 року разом зі своєю майбутньою дружиною Ядвігою прибув до Bolesławiec. 1 квітня 1946 року відкрив тут дрогерію, а невдовзі заснував першу в Bolesławiec скаутську дружину. Заснована другом Боніним скаутська дружина обрала своїм патроном князя Юзефа Понятовського.
На жаль, постать патрона виявилася ідеологічно надто неприйнятною для політичної влади в новій повоєнній дійсності. Тож Губерту Боніну чітко й однозначно натякнули на необхідність замінити патрона на Густава Морцинка.
Згода на цю зміну не врятувала керівника дружини від швидкого усунення від роботи з молоддю. Та й сам він не бачив себе в Скаутській організації, що діяла в межах Союзу польської молоді. Ця організація наслідувала радянський піонерський рух і використовувала чужі польському скаутингу символи, а він не хотів піддаватися цій індоктринації.
Друг Бонін повернувся до керівництва своєю улюбленою «Одиничкою» лише після смерті Сталіна та започаткованих цим політичних і суспільних змін, унаслідок яких у грудні 1956 року в Łódź відбувся Національний з’їзд скаутських діячів, що значною мірою відновив програмні засади, а також традиційні скаутські відзнаки й символи.
Довоєнним інструкторам також дозволили офіційно контактувати з молоддю. Він був делегатом скаутських з’їздів.
До 1978 року працював на Bolesławieцькій фабриці флаконів та ампул «Polfa», потім вийшов на пенсію. Щойно ситуація стала сприятливою, повернувся до активної інструкторської діяльності, ще в дев’яностих роках ХХ століття організовуючи табори 1-ї Bolesławiec-ської дружини скаутів і самостійно керуючи цим підрозділом.
Багато старших мешканців Bolesławiec добре пам’ятають ці парадні марші дружини, якими вона завжди починала свої виїзди в табори та піші мандрівки. Скаути в установленій формі під час Великодніх свят також несли почесну варту біля Гробу Господнього. Харцмістр Губерт Бонін обіймав різні посади в осередку, навіть був заступником коменданта всього цього організаційного підрозділу Скаутської асоціації Польщі.
Він завжди жив справами міста, особливо скаутингом. Як колишній член «Сірих шеренг», солдат Вересневої кампанії та Армії Крайової, він завжди був готовий служити Польщі своїми знаннями, досвідом і відданістю. Це була видатна й водночас надзвичайно скромна людина.
Міська рада Bolesławiec постановою № XLIII/430/05 від 28 грудня 2005 року визнала Губерта Боніна почесним громадянином міста Bolesławiec.
Губерт Бонін помер 26 березня 2008 року.
(Підготовлено на основі Bolesławiec-ського щорічника).
Що ви про це думаєте?