Версія Читача
Справа розпочалася у 2015 році. Пан Віктор із Bolesławiec звернувся до міської влади з проханням допомогти отримати місце для гаража: «Я та моя дружина Janina є людьми з інвалідністю. Дружина має значний ступінь інвалідності опорно-рухового апарату — у неї не працюють права рука й нога, вона не може самостійно утримувати рівновагу».
Він додав: «Через це нам потрібен інвалідний візок [...]. Ми живемо в багатоквартирному будинку, де немає можливості зберігати цей візок».
Пан Віктор, який сам переніс два інфаркти та операцію на серці (у нього також пошкоджені хребет і стегно, а працює лише третина серця), отримав інформацію, що місто не може продати йому гараж без проведення тендера. Чиновники пояснювали, що не мають вільного місця. — Тоді я знайшов місце — стару гідрофорню на вулиці Kosiby, — розповідає в розмові із сервісом istotne.pl Читач.
Тоді міська влада відповіла мешканцеві Bolesławiec, що згаданою будівлею керує Житловий кооператив «Bolesławianka». Але чиновники запевнили, що отримають цей об’єкт від кооперативу. Так і сталося. (Нині колишньою гідрофорнею опікується Miejski Zakład Gospodarki Mieszkaniowej).
Як розповідає пан Віктор, президент Bolesławiec спочатку обіцяв, що подружжя зможе орендувати цей об’єкт на 10 років. Однак згодом виявилося, що лише на три роки. Ба більше, за оренду приміщення мешканець Bolesławiec мав би платити близько 140 злотих на місяць і власним коштом відремонтувати його. Як сам зацікавлений з’ясував, це коштувало б 6,5 тисячі злотих. А в самому приміщенні можна було б зберігати лише візок — навіть автомобільні шини не помістилися б.
Фінансове становище подружжя непросте. Така орендна плата одразу здалася пану Віктору та пані Janina завеликою. Крім того, їм не сподобалося, що вони мали б власним коштом ремонтувати будівлю, якою могли б користуватися лише три роки.
Тож міські чиновники запропонували парі орендувати половину приміщення за 50 злотих на місяць. Щоправда, витрати на страхування та встановлення засобів безпеки знову мав понести наш співрозмовник.
Так сталося, що коли нарешті мало відбутися передання приміщення, зі стелі гідрофорні обсипалася штукатурка. Мешканець Bolesławiec вирішив, що все ж не орендуватиме цей об’єкт: раптом стеля впаде на голову йому або дружині. — Я сказав, що прийму його, якщо ви відремонтуєте стелю, — додає він. Результат? Безвихідь. — Візок стоїть уже два роки, дружина трохи ним користувалася. По… підвальному коридору, — саркастично додає наш співрозмовник.
Візок, який отримала пані Janina, важить 90 кг. Певний час пан Віктор навіть хотів купити легший — вагою 30 кг. Такий було б легко сховати навіть в автомобілі.
— Не знаю, що робити, — зізнається він. — Місто спроможне забезпечити безкоштовний громадський транспорт, спроможне витратити понад мільйон злотих на скейтпарк біля віадука, а 6 тисяч злотих на ремонт одного приміщення для інвалідного візка не має.
Він додає: — Уже 2018 рік, а нам досі ніде зберігати візок.
Версія Miejski Zakład Gospodarki Mieszkaniowej
Подружжя [...] (так вони називають себе в листі від 30.05.2016) є людьми зі значним ступенем інвалідності. Пан Віктор [...] пересувається самостійно, тоді як пані Janina [...] має із цим дуже великі проблеми, тому для вільного пересування їй служить інвалідний візок, який вона отримала 04.05.2016.
Подружжя […], шукаючи приміщення для зберігання згаданого візка, звернулося до президента міста Bolesławiec із проханням орендувати приміщення колишньої гідрофорні, розташоване на вул. Kosiby у Bolesławiec, приблизно за [...] від їхнього місця проживання.
Розуміючи складну ситуацію подружжя та прагнучи допомогти, це приміщення отримали від Житлового кооперативу в Bolesławiec, оскільки воно кілька років не використовувалося. Його передали в управління Miejski Zakład Gospodarki Mieszkaniowej у Bolesławiec.
Потім пані [...] запропонували орендувати його без проведення тендера строком до трьох років. Це рішення відповідає положенням постанови № XVIII/145/11 Ради міста Bolesławiec від 28 грудня 2011 року про правила управління нежитловими приміщеннями, що є власністю міської ґміни Bolesławiec.
Площа приміщення становить 32,24 м², а ставку оренди регулює розпорядження № 157/2012 президента міста Bolesławiec від 24 квітня 2012 року про визначення мінімальних ставок орендної плати за 1 м² корисної площі орендованих нежитлових приміщень, що є власністю міської ґміни Bolesławiec, яке встановлює її на рівні 3,14 злотого нетто/м². (Також слід враховувати середньорічний індекс цін на товари та споживчі послуги в наступні роки, а також ставку ПДВ).
З огляду на це щомісячна орендна плата за приміщення мала становити близько 125 злотих (з урахуванням ПДВ). Працівники експлуатаційного відділу підприємства оцінили його технічний стан як задовільний. Було визначено, що роботи з пристосування приміщення орендар мав виконати власними силами та власним коштом.
Подружжя [...] у відповідь на пропозицію повідомило, що вартість ремонту, оціненого запрошеною компанією (близько 6500 злотих), перевищує його можливості, а орендна плата за приміщення є зависокою для оренди такого приміщення.
З огляду на те, що приміщення не потребувало таких дорогих ремонтних робіт, як зазначали зацікавлені особи, підприємство залишило своє рішення в силі.
У подальшому численному листуванні подружжя [...] ставило під сумнів стан приміщення та орендну ставку. MZGM залишило своє рішення в силі, спираючись на положення місцевого законодавства.
Однак, беручи до уваги складну ситуацію подружжя та бажаючи позитивно завершити справу, під час одного з візитів до ратуші й після огляду на місці йому запропонували орендувати половину приміщення без проведення тендера строком на 3 роки, у його нинішньому технічному стані.
Подружжя [...] спочатку погодилося на пропозицію, однак згодом письмово звернулося із запитом щодо витрат на страхування приміщення, встановлення ґрат на вікнах і додаткових замків. Після отримання інформації, що витрати на зазначені засоби безпеки має понести орендар, подружжя в ході подальших переговорів домоглося згоди на оренду половини приміщення за 50 злотих на місяць. Воно письмово погодилося з досягнутими домовленостями та попросило видати ключі й укласти договір оренди.
Було призначено зустріч для зустрічі й передачі приміщення за актом, а також підписання договору. На місці виявилося, що в приміщенні зі стелі обсипалася штукатурка на площі близько 1 м² з одного боку. Пан [...] відмовився прийняти приміщення, хоча площа дозволяла зберігати візок в іншій його частині, водночас заявивши, що прийме його після ремонту даху та штукатурних робіт на стелі.
У попередні роки підприємство ремонтувало покрівлю даху цього приміщення. Однак через попередні протікання та тривале виведення його з експлуатації (відсутність провітрювання й можливості висушування) штукатурне покриття зазнало ерозії. В іншій частині приміщення його стан не викликає сумнівів щодо можливості експлуатації.
Підприємство, підтверджуючи домовленості, а також зважаючи на дуже тривалі переговори та значні поступки на користь зацікавлених осіб, встановило остаточний строк для ухвалення ними рішення у справі й повідомило, що після його спливу це приміщення буде виставлено на тендер для визначення орендаря.
В одному з листів подружжя [...] звернулося по дозвіл встановити гаражні ворота у згаданому приміщенні, що могло свідчити про інше його призначення, ніж зберігання візка пані Janina [...]. Однак, беручи до уваги стан здоров’я та складну ситуацію подружжя, їм назустріч зробили низку поступок. Кожна поступка породжувала нові вимоги, на які, з огляду на господарське та справедливе управління майном ґміни, погодитися неможливо.
А що ви думаєте?