«Сон Сципіона» Йоганна Адольфа Гассе — опера із сюжетом, поданим у цікавій формі сновидіння. Твір виконають неперевершені німецькі солісти та Вроцлавський бароковий оркестр під керуванням Ярослава Тіля, що грає на історичних інструментах.
Головний герой — реальний римський генерал II століття до н. е. Уві сні йому являються богині щастя (Фортуна) та сталості (Констанца) — вони вимагають від нього негайно вирішити, за якою з них він хоче йти в житті. Також з’являються предки героя, щоб повчити його про безсмертя душі та винагороду для добрих людей після смерті, а також про нікчемність земних речей. Зміст твору, за який відповідає найбільший лібретист в історії П’єтро Метастазіо, запозичено з трактату «Про державу» давньоримського оратора й філософа Цицерона, у якому автор прагнув створити портрет ідеального правителя. В оповіді про сон Сципіона він заклав повчання про те, що правителі повинні протистояти спокусі прагнення до власних задоволень і діяти розважливо, завжди ставлячи на перше місце благо держави.
Опера вперше була поставлена у Варшаві. Коли польський трон посіли відомі своєю любов’ю до мистецтва, зокрема до опери, саксонські курфюрсти, у Саксонському саду звели окремий громадський театр, створений за зразком дрезденського Opernhaus, більш ніж на 500 місць. Поляки називали його Операльнею. Це був придворний театр, однак доступний і для публіки поза королівським оточенням. Оперне життя особливо розвивалося під час так званої Семирічної війни, коли Август III мусив разом із двором переїхати з Дрездена до Варшави. Його штатний композитор Йоганн Адольф Гассе тоді виїхав до Італії, однак бував у Польщі, щоб наглядати за постановками своїх творів. На певний час Варшава перебрала оперну славу столиці Саксонії: вистави були численними, тривали по кілька годин, їх супроводжував балет, а на кожен спектакль видавали по кілька сотень безкоштовних квитків. Ставили переважно твори надзвичайно популярного тоді Гассе — композитора, співака й учителя, а в особистому житті — друга Метастазіо.
Світська кантата Йоганна Себастьяна Баха має дуже подібний до «Сну Сципіона» зміст. У притчі, заснованій на оповіді Продіка з Кеоса, молодий Геркулес на роздоріжжі зустрічає персоніфікації Чесноти та Бажання, і герой мусить обрати, що стане найвищою цінністю його життя. Бах написав цю кантату до одинадцятого дня народження саксонського курфюрста Фрідріха Крістіана у 1733 році.
Твори, що розповідають про чесноти доброго правителя та праведного героя, вписуються в цьогорічний фестивальний напрям роздумів про здійснення влади й долі держав, порушуючи тему звільнення від пут егоїзму та гонитви за задоволеннями. Вони також нагадують про часи культурного розквіту Польщі XVIII століття, до традицій якої звертається Вроцлавський бароковий оркестр.
Виконавці:
- Ярослав Тіль — диригент
- Lydia Teuscher, Isabel Schicketanz — сопрано
- Franziska Gottwald, Julia Böhme — альти
- Sebastian Kohlhepp — тенор
- Martin Schicketanz — бас
- Вроцлавський бароковий оркестр