«Сон Сципіона» Йоганна Адольфа Гассе — опера із сюжетом, поданим у цікавій формі сновидіння. Твір виконають неперевершені німецькі солісти та Вроцлавський бароковий оркестр під керуванням Ярослава Тіля, що грає на історичних інструментах.
Головний герой — реальний римський генерал II століття до н. е. Уві сні йому являються богині щастя (Фортуна) та сталості (Констанца) — вони вимагають від нього негайно вирішити, за якою з них він хоче йти в житті. Також з’являються предки героя, щоб повчити його про безсмертя душі та винагороду для добрих людей після смерті, а також про нікчемність земних речей. Зміст твору, за який відповідає найбільший лібретист в історії П’єтро Метастазіо, запозичено з трактату «Про державу» давньоримського оратора й філософа Цицерона, у якому автор прагнув створити портрет ідеального правителя. В оповіді про сон Сципіона він заклав повчання про те, що правителі повинні протистояти спокусі прагнення до власних задоволень і діяти розважливо, завжди ставлячи на перше місце благо держави.
Опера вперше була поставлена у Варшаві. Коли польський трон посіли відомі своєю любов’ю до мистецтва, зокрема до опери, саксонські курфюрсти, у Саксонському саду звели окремий громадський театр, створений за зразком дрезденського Opernhaus, більш ніж на 500 місць. Поляки називали його Операльнею. Це був придворний театр, однак доступний і для публіки поза королівським оточенням. Оперне життя особливо розвивалося під час так званої Семирічної війни, коли Август III мусив разом із двором переїхати з Дрездена до Варшави. Його штатний композитор Йоганн Адольф Гассе тоді виїхав до Італії, однак бував у Польщі, щоб наглядати за постановками своїх творів. На певний час Варшава перебрала оперну славу столиці Саксонії: вистави були численними, тривали по кілька годин, їх супроводжував балет, а на кожен спектакль видавали по кілька сотень безкоштовних квитків. Ставили переважно твори надзвичайно популярного тоді Гассе — композитора, співака й учителя, а в особистому житті — друга Метастазіо.
Світська кантата Йоганна Себастьяна Баха має дуже подібний до «Сну Сципіона» зміст. У притчі, заснованій на оповіді Продіка з Кеоса, молодий Геркулес на роздоріжжі зустрічає персоніфікації Чесноти та Бажання, і герой мусить обрати, що стане найвищою цінністю його життя. Бах написав цю кантату до одинадцятого дня народження саксонського курфюрста Фрідріха Крістіана у 1733 році.
Твори, що розповідають про чесноти доброго правителя та праведного героя, вписуються в цьогорічний фестивальний напрям роздумів про здійснення влади й долі держав, порушуючи тему звільнення від пут егоїзму та гонитви за задоволеннями. Вони також нагадують про часи культурного розквіту Польщі XVIII століття, до традицій якої звертається Вроцлавський бароковий оркестр.
Галерея (5)
Показати решту фотографій (2)
Виконавці:
- Ярослав Тіль — диригент
- Lydia Teuscher, Isabel Schicketanz — сопрано
- Franziska Gottwald, Julia Böhme — альти
- Sebastian Kohlhepp — тенор
- Martin Schicketanz — бас
- Вроцлавський бароковий оркестр