У понеділок, 18 вересня, відбувся Марш пам’яті засланців Сибіру. Учасники заходу, організованого болеславецьким осередком Спілки сибіряків, а також учнями та вчителями Початкової школи №2, пройшли вулицями Bolesławiec: від Ринку до міського кладовища на вулиці Śluzowa. Там — біля пам’ятника, присвяченого польським мученикам Сибіру, а також убитим у Katyniu та таборах, — відбулася офіційна частина церемонії.
Слово взяла Maria Niemczuk, очільниця болеславецької Спілки сибіряків:
Цей марш — дуже важлива патріотична подія. Уже всьоме болеславецька молодь бере участь у марші, щоб вшанувати й увічнити події, які відбулися в Польщі після 17 вересня 1939 року.
17 вересня 1939 року на землі східної Польщі вторглася Червона армія — без оголошення війни, принісши нам чужу систему й тоталітарну тиранію, яка перевершила царські репресії. Почалися масові арешти польського населення, а слідом за ними — депортації. […] Понад 1,5 мільйона громадян Польщі було вивезено на безкрайні території колишнього Радянського Союзу.
Нелюдські умови під час перевезень, каторжна праця, хвороби та голод збирали серед поляків смертельний урожай. Колима, Воркута, Казахстан — лише кілька з сотень місць мученицької смерті.
Нам намагалися нав’язати, що Польщі немає, Польщі не буде і ви ніколи до неї не повернетеся. Ми не вірили своїм катам. Сьогодні ми несемо в собі пам’ять про тих, хто не повернувся. Хто навіки залишився на чужій землі.
І додала:
Трагедія Голготи Сходу, одна з найбільших у XX столітті, належить до найболючіших сторінок польської історії. Багато років після війни правда про ці події не могла вийти на світло.