Заповітні 200 злотих, або зарплати й ціни у Другій Речі Посполитій

Останнім часом медіа гудуть про економічне уповільнення, ВВП пригальмував, злотий стрімко падає, а долар після виборів у США злетів угору, хоча мав подешевшати... Однак Kowalski не переймається такими питаннями. Для пересічного поляка найважливішими є гідне життя та утримання своєї родини. Так було завжди. Ми намагалися якось вижити, хоча це було нелегко. Найскладніший період для Польщі припав на час після 1918 року, коли наша країна відновила незалежність. Ще гірше було 1921 року. Польща, вже вільна від усіх воєн за кордони, була однією з найбільших європейських держав. На жаль, це була надзвичайно бідна й відстала країна.

Велика імпровізація

Так сміливо можна назвати новостворену польську державу. Попри це, після Першої світової війни Польща підіймалася з руїн. Хоча формально Річ Посполита не брала участі у великій війні, саме на польських землях точилися дуже запеклі бої між державами-загарбницями. Післявоєнні збитки оцінювали у 10 мільярдів швейцарських франків. Країну було спустошено. Часто це спустошення полягало не в руйнуванні будівель, а у вивезенні машин, наприклад із фабрик Łódź. Проблемою було також знайти нові ринки збуту. Центральна Польща та Białystok виробляли продукцію для російського ринку. Galicja була економічно пов’язана з Австро-Угорщиною, а Wielkopolska та Śląsk — із Німеччиною. Польща стала країною великих диспропорцій. Poznańskie — багатий регіон. За продуктивністю сільське господарство Wielkopolskie можна було порівняти з німецькими та данськими господарствами. Galicja, за винятком Drohobyskiego Zagłębia Naftowego, була найбільш відсталою територією Польщі. Відсталою економічно й освітньо. До того ж із величезною національною меншиною, яка в усій країні становила 30% загальної чисельності населення.

Надзвичайно важливим для Другої Речі Посполитої був Śląsk. Регіон, багатий на поклади вугілля, дістався Польщі за великого опору західних держав. Однак невдалий плебісцит і три Сілезькі повстання завершилися успіхом. Польщі дісталося 60% цієї території. Завдяки цьому країна отримала шанс на економічне відновлення, яким безперечно скористалася.

За даними перепису 1921 року, у нашій країні аж 64% населення становили селяни, а кількість господарств сягала 3,3 мільйона. Ми безперечно були аграрною країною, яку потрібно було швидко об’єднати адміністративно, юридично та валютно. Гіперінфляція призводила до того, що ті, хто мав борги, фактично повертали менше. Натомість заощаджувачі втрачали. Чим довше вони тримали заощадження у паперових грошах, тим більше скорочувалися їхні ресурси.

Польський злотий

Плани валютної реформи передбачали її проведення 1918 року. Однак не було сенсу здійснювати таку велику операцію, а потім знову руйнувати польську валюту. Країні були потрібні кошти на війну з більшовиками. Друкували банкноти, а інфляція дедалі більше шаленіла. Ситуацією також користувалися спекулянти.

1 квітня 1924 року, коли прем’єр-міністром вдруге став Władysław Grabski, було проведено валютну реформу. Злотий замінив польську марку й став відносно стабільною валютою. Складним періодом для злотого була митна війна з Німеччиною. 1925 року, коли завершилися положення Версальського договору про приймання Німеччиною польського вугілля, Веймарська республіка запровадила мита на сілезьке вугілля та зажадала від польської влади численних пільг для своїх товарів. Польща, однак, не могла розраховувати на аналогічні дії з німецького боку. Вимоги було відхилено. Польське вугілля втратило німецький ринок збуту. Це позначилося на промисловому виробництві, яке впало на 20%. Польська валюта також знецінилася. Кризу подолали завдяки будівництву Центральної магістралі та порту в Gdynia. Через страйк британських шахтарів польське вугілля знайшло збут у скандинавських країнах. Митну війну завершили лише у 1930-х роках, після приходу Hitler до влади. Hitler хотів завдяки цьому стабілізувати внутрішню ситуацію в Третьому Рейху.

Wymarzone 200 zł, czyli płace i ceny w II RP • Автор фотографії: Wikimedia Commons

Ціни й зарплати

Надзвичайно цікавими є дані про зарплати представників деяких професій у міжвоєнній Польщі. Як і сьогодні, помітні великі відмінності в оплаті праці залежно від професії та місця проживання. Східна Польща, так звані Kresy, значно відставала в цьому плані. Прикладом є Lwów, де ставки зарплат були нижчими, але й основні продукти коштували дешевше.

Омріяною зарплатою були 200 злотих

. Така щомісячна зарплата дозволяла жити заможно й дозволяти собі невеликі задоволення. Найбіднішим прошарком були люди, які заробляли 50–60 злотих на місяць (робітники, сільськогосподарські робітники). Вони витрачали аж 70% своїх доходів на харчування. Нижче подано перелік розмірів окремих зарплат [por. Mały rocznik statystyczny, Warszawa 1939, s. 277].

Ціни в перший період незалежності були вищими, ніж у 1930-х роках. Це пояснювалося економічним занепадом, неефективним сільським господарством (особливо на Сході). 1937 року за кілограм житнього хліба потрібно було заплатити 30 грошів, пшеничне борошно коштувало 43 гроші, кілограм картоплі — 8 грошів. Яловичина та свинина коштували приблизно однаково — 1,30 злотого та 1,48 злотого. Молоко коштувало 24 гроші, літр масла — 3,96 злотого, кілограм цукру — 1 злотий, а 10 кг вугілля коштували 41 грош.

Ціна польського Fiat того ж року становила 5 500 злотих, а популярного мотоцикла Sokół 600 — 2300 злотих.

Зарплата залежала від кваліфікації та освіти. Вища освіта високо цінувалася. Інтелігенція добре заробляла. У довоєнній Польщі існували лише 32 заклади вищої освіти, які гарантували найвищий рівень. Здобуття атестата зрілості вже було величезним успіхом, а закінчення університету гарантувало хорошу посаду.

Ціни на основні продукти змінювалися незначно залежно від регіону проживання.

Wymarzone 200 zł, czyli płace i ceny w II RP • Автор фотографії: Wikimedia Commons

Як видно вище, вартість життя була вищою 1928 року, ніж 11 років потому. Lwów був найдешевшим містом, тоді як у Warszawa та Katowice платили більше. Лише вугілля найдешевше купували в Śląsk. Сьогодні ціни на вугілля вже формуються зовсім інакше. У Katowice, Sosnowiec чи Gliwice ми заплатимо приблизно стільки ж, як і в інших воєводствах.

Робітничий клас у міжвоєнний період, кажучи просто, жив у злиднях. Кваліфікований робітник заробляв у середньому 95 злотих. Робітниця заробляла менше — трохи менше 50 злотих, до того ж працювала на 4 тижні на рік довше. У Warszawa, Białystok, Łódź, Kielce та Lublin зарплата робітників становила приблизно 104 злотих. На Wołyń — лише 63 злотих.

Відмінності між окремими регіонами країни були значними. Крім того, зарплата жінок була нижчою незалежно від їхньої кваліфікації. Для порівняння: зарплата службовця у віці від 25 до 28 років у чоловіка становила 198,60 злотого, а у жінки — 153,40 злотого. У віковій групі від 40 до 64 років диспропорція була ще більшою — 366,60 та 234,50 злотого.

Курси валют у Другій Речі Посполитій також можуть здивувати. Курс франка нижче 2 злотих порадував би багатьох людей у сучасній Польщі. Ціна британської валюти теж вражає. Наприкінці 1920-х за 1 фунт потрібно було заплатити понад 40 злотих, а 1939 року — вже лише 24 злотих. Лише курс рейхсмарки не зростав, за винятком періоду митної війни, коли становив близько 9–10 злотих. Інші курси валют наведено в таблиці нижче.

Життя в довоєнній Польщі не було легким. Польська економіка зіткнулася з багатьма проблемами, такими як гіперінфляція, митна війна та Велика депресія. Від початку світової кризи наша країна належала до трьох найбільш постраждалих від її наслідків. Безробіття 1928 року становило 126 тисяч осіб, а 1933-го — уже 342 тисячі.

Попри це, економіку намагалися стимулювати великими інвестиціями. Було збудовано порт у Gdynia, який став польським вікном у світ. Невелике рибальське село з населенням 200 мешканців перетворилося на агломерацію зі стотисячним населенням. Наступними досягненнями стали: Huta „Stalowa Wola”, Zakłady Lotnicze w Mielcu, Zakłady Dębica, Fabryka Silników Lotniczych w Rzeszowie. Саме польські інженери створили один із найкращих бомбардувальників світу — Łoś. Ця чудова машина польської конструкції є прекрасним прикладом нестачі капіталу, який міг би ще більше сприяти покращенню економічних показників. Польська армія не мала коштів на закупівлю цього літака. Тому його експортували до Греції та Болгарії.

Найбільшим успіхом міжвоєнної доби слід вважати прогрес в освіті майбутнього покоління. Загальна шкільна повинність мінімізувала величезні масштаби неписьменності, що панували після 1918 року. На жаль, чергове найменше покращення в цій сфері відбулося на Wołyń.

Paweł Skiersinis

Paweł Skiersinis • Автор фотографії: archiwum autora

Автор є блогером, шанувальником історії, особливо історії Dolny Śląsk та Польщі. Чому Dolny Śląsk? Як він сам каже: — А чому ні? Найцікавішою є історія навколо нас, що стосується нас самих і наших предків.

І додає: — Я намагаюся показувати історію з іншого боку, цікаво, не в типово книжковій формі, наповненій сухими датами й фактами. У моїх статтях ідеться про факти, яких ми не знайдемо в підручниках і відомих публікаціях. Історія Dolny Śląsk безперечно цікава й захоплива, тому варто часом приділити їй хоча б коротку мить.

Більше у блозі Paweł Skiersinis.