Марія Камиш 6 березня поверталася з роботи. Уже 8 років — тією самою дорогою: тротуаром на вулиці Polna. Уже було темно. Вона спіткнулася й упала на спину. Колега допомогла їй підвестися. Коли пані Марія звернулася до лікаря, з’ясувалося, що в неї перелом хребта. 19 березня вона потрапила до лікарні.
Дорога й тротуар на вулиці Polna належать Управлінню повітових доріг — підрозділу, підпорядкованому Повітовому староству. Тротуар потрісканий, нерівний, на ньому важко втримати рівновагу. Він придатний лише для заміни. «Працівники Управління повітових доріг припустилися кричущого недбальства у виконанні своїх обов’язків», — говорить Zbigniew Zawada, спеціаліст зі страхування та представник пані Марії.
Тепер Марія Камиш пересувається на інвалідному візку. Її ліва рука не функціонує. За гігієною доглядає донька. «Я зовсім перестаю ходити», — скаржиться пані Марія. — «Мені потрібен догляд, я абсолютно несамостійна. Найзвичайніша фізіологічна потреба — це як експедиція на Mount Everest». До того ж на рівні перелому з’явилася кавернозна гемангіома — доброякісна пухлина. Про сам нещасний випадок потерпіла не хоче говорити. «Я намагаюся це забути, але, на жаль, це неможливо», — зізнається вона.
Про подію вона повідомила із запізненням, через кілька місяців. Вона не знала, що те, що з нею сталося, можна кваліфікувати як нещасний випадок на виробництві. Однак це аж ніяк не змінює того факту, що після нещасного випадку мешканка вулиці Żwirki i Wigury має значно більші потреби. З понеділка по п’ятницю приходить реабілітолог. Необхідні ліки та догляд. А все це, на жаль, коштує грошей.
Проблема в тому, що Повітова комісія з питань встановлення інвалідності постановила, що потерпіла не є людиною з інвалідністю. І все через внесення змін до законодавства. «У випадках після травм рішення ухвалюють після завершення лікування», — сказала виданню Boleslawiec.org Małgorzata Goleńska. А пані Марію доведеться реабілітувати постійно. Рішення повітового органу для потерпілої означає відмову у призначенні допомоги на догляд і догляду з боку третьої особи.
На думку Zbigniew Zawada, фахівці Повітової комісії з питань встановлення інвалідності поводилися як чиновники, а не як лікарі. «Правило є правилом, але це не звільняє від необхідності думати», — наголошує Zawada. — «Якщо пані Марія потребує догляду, пересувається на візку, то що? Вона не є людиною з інвалідністю?!» Зрештою представник Марії Камиш уже подав апеляцію на рішення. Тепер справу розглядає Воєводська комісія з питань встановлення інвалідності.
Марія Камиш також вимагає відшкодування від Управління повітових доріг. Однак 28 листопада надійшов лист, у якому керівництво Управління повідомляє, що не знаходить підстав для виплати компенсації в розмірі, якого вимагала пані Марія.
Ймовірно, справа завершиться в суді.
(інформація GA)