«Люди, які створили цю виставку, або є дітьми тих, хто жив на Кресах, або ж самі там народилися, як і я», — говорить Ришард Лось із Товариства любителів Львова та Південно-Східних Кресів. «Креси я знаю лише з розповідей моїх батьків», — зізнається мешканець Болеславця. Під час Другої світової війни українські націоналісти з УПА винищили всю його родину по батьківській лінії. Його вагітна мати тоді перебувала у своїх батьків — це врятувало їх обох.
Виставка демонструє фотографії місцевостей на Кресах, населення яких було винищене. «Ця виставка показує оголену історичну правду — без жодного розпалювання ненависті», — пояснює Ришард Лось. «Ненависть між поляками та українцями виникла не через історичні події минулого, як нам пояснювали за комуністичної системи. Українців підбурили окупанти, Радянська Росія та Німеччина, щоб ліквідувати польськість на Кресах», — додає він.
Відкриваючи експозицію «Волинь у часи винищення 1939–1945», Альфред Яницький, також член Товариства любителів Львова та Південно-Східних Кресів, сказав, що колишні мешканці Кресів не є репатріантами, а були експатрійовані. «Нам боляче, що про багато справ публічно не говорять», — зазначив Яницький. Водночас він запросив усіх присутніх до музею у Вэнґлінці, єдиного музею в Європі, де можна побачити вагони, якими вивозили поляків із Поділля, Волині чи Литви. Мешканець Болеславця також додав, що експозиція має свідчити правду про геноцид, вшановувати пам’ять про ті події, але не повинна бути «роздряпуванням старих ран».
Експонати, зібрані Музеєм незалежності у Варшаві, походять із колекцій Архіву механічної документації, Інституту національної пам’яті Польщі, Інституту мистецтва Польської академії наук, Патріотичного руху Кресів, Музею мистецтва в Лодзі, Єврейського історичного інституту, а також із приватних зібрань.
(інформація GA)