Krystyna Raszka, учителька польської мови, методична консультантка з польської мови в Повітовому центрі освіти та підготовки кадрів у Bolesławiec, малює вже три роки. Вона обрала акварель — дуже складну техніку, дуже складне медіа. Особливо складну тому, що художник практично не має можливості виправляти картину. Як вона написала: «Хтось сказав, що для створення доброї акварелі потрібно намалювати тисячу картин тими самими фарбами на тому самому різновиді паперу». Krystyna Raszka зізналася, що вже намалювала цією технікою понад тисячу картин. Коли вона вперше взяла до рук пензель, її захоплення аквареллю переросло у зачарування, у справжню пристрасть. Протягом цих трьох років вона пройшла мистецьке навчання — «я визначала для себе пороги, наступні етапи й із маніакальною впертістю переходила від одного до іншого». На виставці можна побачити 60 вибраних робіт. Натхненням для більшості з них стала уява художниці.
Чому саме живопис, чому саме акварелі? Krystyna Raszka завжди захоплювалася Тиціаном, картинами Joseph Turner, італійськими та англійськими акварелістами. Як вона сказала, акварель — це спроба «ловити життя в його найпрекрасніші моменти, акварель — це сонце», а її сутність — у недомовленості. Акварелі — це легкість, це тонка гра світла й тіні. Це чарівні пейзажі. Нарешті — це чудово пастельні барви. Хоча тут не бракує, і ця виставка є чудовим прикладом, також інших тонів — екзистенційних.
Головним мотивом виставки є вода. Символічна посередниця між життям і смертю, між творенням і руйнуванням. Адже води, з одного боку, є символом незмінності чи споглядання, а з іншого — еволюції та гераклітівської плинності. Як сказала художниця, «ми вийшли з води, ми складаємося з води, вода — це життя». Вона також додала, що сподівається колись намалювати «досконалу акварель, акварель, у якій вода, світло, тінь і колір створюватимуть цілісне та гармонійне ціле».
Художниця переважно малює вдома. Для творчості їй потрібні тиша й спокій. Акварелі для неї — форма автотерапії, екзорцизму реальності. Перефразовуючи відомий вислів Плутарха, автора одного з девізів виставки, не лише «navigare» (плавати), а й — а часто навіть більше — «creare necesse est, vivere non est necesse» (творити необхідно, жити — необов’язково).
(інформація GA)