У лютому цього року розпочався набір на XXII сесію Сейму дітей та молоді. Для участі в ній потрібно було виконати проєкт. Тема проєкту — «Місця пам’яті — матеріальне свідчення подій, важливих для місцевої та національної ідентичності». Учні вирішили описати меморіальну дошку, присвячену катастрофі в Iwinach.

Метою проєкту було обрати й описати місце пам’яті, яке живе у свідомості мешканців і є для них особливо важливим. Учні обрали меморіальну дошку, присвячену жертвам катастрофи, яку відкрили в червні 2015 року. Вона розташована в Iwinach, у парку біля Сільського клубу. На дошці перелічені всі люди, які трагічно загинули того дня.

Головною метою проєкту було описати місце пам’яті, а також створити план заходів, які сприяли б зростанню зацікавленості катастрофою, її наслідками та пам’яттю про жертв. Наприкінці проєкту учні створили фільм, без якого робота була б неповною. У фільмі вони розповіли про катастрофу та свою роботу над проєктом.

«Одна з найбільших катастроф, спричинених гірничою діяльністю, сталася в Iwinach 13 грудня 1967 року близько 3:15 ночі. Тоді дамба шламосховища заввишки майже 27 метрів не витримала тиску води та відходів шламу й прорвалася. 12,3 млн м³ суміші води, шламу та льоду спричинили величезну хвилю, яка затопила територію Iwin, розташовану поруч зі шламосховищем, аж до долини річки Bobrzyca, а також долину Bobrzyca. Під водою опинилися території населених пунктів від Iwin через Lubków до Tomaszów Bolesławiecki та Kraśnik. Збитки були величезними: постраждали не лише житлові й господарські будівлі — під водою опинилися також тварини та посіви, а передусім загинули 18 людей, серед них діти, а 570 осіб постраждали. Пізня нічна година, коли розігралася трагедія родин з Iwin, призвела до того, що мешканці сплячого села не мали шансів на порятунок. Свідки повені — адже саме так часто називають ці події — й досі пам’ятають крики людей, звуки, які видавали тварини, що тонули, а також шум потоку шламу та води. Щороку 13 грудня родини жертв повені відвідують своїх близьких на кладовищі в Iwinach, де вони поховані. Із червня вони також можуть запалити символічну свічку біля меморіальної дошки в парку».

Джерело тексту про дошку: Jan Paździora — «Monografia Zakładów Górniczych „Konrad”» — 1999 рік.