Стаття Katarzyna Boćkowska має назву «Світ, побачений очима репатріантів із Боснії — найстарших мешканців околиць Bolesławiec у Нижній Сілезії». Авторка пише, зокрема, про історію поселення польських селян у Боснії, польсько-сербські відносини на тих територіях, а також про збереження традицій на Повернутих землях. Як читаємо:

Нині в багатьох селах навколо Bolesławiec діють колективи, які виконують музику сербською мовою. У Bolesławiec із 2001 року відбувається Фестиваль південнослов’янської культури (спочатку він функціонував під назвою Фестиваль балканської культури в Bolesławice «Bałkańska Festa»), а в Gościszów, одному з навколишніх сіл, — свято Pečenica, під час якого на рожні смажать свиней за домашніми рецептами, привезеними з Боснії, під балканську музику у виконанні місцевих колективів.

Також ідеться про проблеми адаптації та асиміляції репатріантів із Боснії на Повернутих землях після Другої світової війни:

Серйозною проблемою для репатріантів виявилося також сусідство з іншими групами поляків. Часто вони ставилися одне до одного з недовірою та нерозумінням. Особливо болісно репатріанти сприймали, коли їх називали сербами, юголами, югославськими циганами, оскільки і в Югославії, і в Польщі часто ставили під сумнів їхню польськість (у Боснії їх називали галичанами або асоціювали з австрійськими німцями). Від перших контактів репатріантів з іншими групами поляків і донині можна спостерігати, що їх іноді ототожнюють із сербами та приписують їм негативні риси, які вважаються типовими для сербів, — запальність, гарячковість, пияцтво, відсталість.

Значну частину статті присвячено спогадам репатріантів із нашого повіту. Авторка розпочала діалектологічні дослідження в листопаді 2007 року. Вона зустрілася з кількома десятками репатріантів. Розмови, пише Katarzyna Boćkowska, найчастіше тривали близько двох-трьох годин. (Фрагменти інтерв’ю увійшли до додатка до згаданого тексту.) І додає: «Застосований мною метод вільного інтерв’ю дає змогу не лише описати багато варіантів говіркової польської мови репатріантів із Югославії, а й пізнати світ, у якому вони народилися та виросли».

Найчастіше під час розмов порушувалися, зокрема, такі теми: війна, довоєнні спогади, сусіди, родина, Польща.

K. Boćkowska підсумовує:

Отже, видається, що й досі потрібне ґрунтовне дослідження, яке повніше представило б їхнє [reemigrantów – przyp „ii”] життя як у Боснії, так і в Польщі, особливо в найперших роках після повернення. Це важливо ще й тому, що своєрідні риси кожної групи, яка оселилася в околицях Bolesławiec, зникають надзвичайно швидко.

Повний текст — у найновішому номері «Literatura Ludowa» (№ 4–5 за 2015 рік). Більше інформації на сайті Польського етнологічного товариства та в онлайн-каталозі журналів.

Варто додати, що текст уродженки Bolesławiec Katarzyna Boćkowska проілюстровано фотографіями з Bałkańska Festa, зробленими працівниками Гмінного осередку культури і спорту в Bolesławiec із місцезнаходженням у Kruszyna.