Маленька людина — розумна, і вселяти їй страх перед формою ніколи не є добрим рішенням. Навчаймо наших дітей правил безпеки, замість того щоб вселяти в них страх. Особливо під час зимових канікул ми повинні оточити наймолодших особливою опікою та турботою.
Примушування дитини до слухняності у згаданий спосіб є лише тимчасовим, а наслідки сказаних слів у майбутньому можуть загрожувати її безпеці. Припустімо, що наша дитина загубилася, до неї чіпляється хтось незнайомий або її опікун потребує допомоги. Малоймовірно, що тоді вона звернеться до поліцейського, який опинився б поблизу. Звичайно, така реакція маленької людини була б правильною і дозволила б усунути небезпеку. Однак дитина, яку раніше лякали формою, може лише боятися встановити контакт із працівником поліції.
Як їй зателефонувати за номером 997, якщо «вони забирають дітей»?
Поліцейські часто стикаються із ситуаціями, коли чують, як батьки застерігають своїх дітей перед охоронцями правопорядку. На запитання про такий випадок працівник дорожньої поліції з підрозділу в Kielce швидко навів приклад, коли жінка сказала кількарічній дитині: «Якщо будеш неслухняним, пан поліцейський тебе забере». Правоохоронець, почувши ці слова, відреагував. Дуже спокійно він повідомив про їхні можливі наслідки.
Він також розповів ще про одну, подібну ситуацію з дитячого садка, де проводив заняття з безпеки дорожнього руху. Вихователька сказала малюкам, які поводилися досить галасливо, що поліцейський, який із ними розмовляє, забере їх. Ситуація доволі курйозна, але пояснення наймолодшим, що правоохоронці ніколи не забирають дітей, зайняло чимало часу.
За таких обставин досить часто опинявся також інший поліцейський, який займається соціальною профілактикою. Він зазначив, що дошкільнята бояться правоохоронців і, можливо, частково це є наслідком залякування поліцією, адже як така маленька людина може зателефонувати за номером 997 або 112, якщо «вони забирають неслухняних дітей»?
Керівниця Секції психологів Воєводського управління поліції в Kielce, підінспектор Anna Panasz, визнала, що дитина дізнається від дорослих, як слід поводитися в різних ситуаціях. Отже, якщо дорослі вчать її боятися поліцейських, вона їх боятиметься і лише з часом або від однолітків дізнається, що це неправда. Маленькі діти не відрізняють правду від вигадки, не знають, що таке жарт, — тому, якщо чують, що мають боятися поліцейського, вони його бояться. Дорослі повинні замислитися, що відчувають діти, яких лякають поліцейським чи медсестрою, а потім вони все ж таки з тієї чи іншої причини мають контактувати з представниками цих професій. — Не формуймо в маленьких людей почуття страху там, де він цілком непотрібний і некорисний. Даваймо їм відчуття безпеки, адже ми, напевно, не хочемо виховати боязку дитину, а потім і підлітка, — кажуть поліцейські.
І додають:
Навчаймо наших дітей, що в ситуації, наприклад, коли вони загубилися в парку, можуть підійти до поліцейського і попросити його про допомогу. Не вселяймо в них тривогу та страх перед охоронцями правопорядку.
Навчаймо наших дітей правил безпеки, замість того щоб вселяти в них страх. Тимчасове домагання слухняності таким способом лише здається ідеальним рішенням, оскільки в майбутньому це може мати дуже негативні наслідки.
KWP w Kielcach/mw/ii