У церкві, як колись у всьому християнстві, не дозволено використовувати інструменти, адже раніше вони асоціювалися з язичницьким культом і могли також відволікати вірян під час молитви. Натомість спів служить для вираження слів — передає та пояснює істини віри. Тому російська церковна музика — це тисяча років безперервного розвитку можливостей людського голосу. Концерти православної музики неодноразово відбувалися на Wratislavia Cantans — фестивалі, зосередженому навколо співу. Урочисті, піднесені пісні, що прославляють радість Воскресіння та передають надію, яка випливає з віри, відповідають провідній темі цьогорічного фестивалю — святкуванню.
Глибокі, дзвінкі голоси Хору Московського патріархату захоплюють слухачів, приголомшених пишно орнаментованою церковною музикою. Колектив поставив собі за мету показати світові красу російської сакральної музики, пригнічуваної за часів Радянського Союзу.
Виконавці: Anatoly Grindenko — диригент і Хор Московського патріархату «Древнерусский распев»
У програмі
- Анонім (XVI ст.) Прийдіте, поклонимся
- Анонім (XVI ст.) З нами Бог
- Анонім (XVII ст.) Блажен муж (Благословенний чоловік. Псалом 1)
- Анонім (XVI ст.) Стихира на свято ікони Богородиці царя Івана Грозного
- Анонім (XVII ст.) Стихира на Велику п’ятницю (болгарський спів)
- Тропар Воскресіння (давньоруський багатоголосий спів, XVII ст.)
- Анонім (XVI ст.) Херувимська пісня
- Євхаристійний канон (давньоруський багатоголосий спів, XVII ст.)
- Гімн до Божої Матері (давньоруський багатоголосий спів, XVII ст.)
- Київський анонім (кінець XVII ст.) Блажен муж (Благословенний чоловік, Псалом 1)
- Анонім (венеційський стиль, кінець XVII ст.) Акафіст на честь Богородиці царя Олексія I Романова
- Анонім (венеційський стиль, кінець XVII ст.) Стихира Воскресіння
- Димитрій Бортнянський (1751–1825) Te Deum
- Павло Чесноков (1877–1944) Совіт превічний
- Петро Гончаров (XIX ст.) Хресту Твоєму (Твоєму Хресту)
- Павло Чесноков (1877–1944) Молитва до Богородиці
- Олександр Гречанінов (1864–1956) Єктенія гаряча