Даріуш Мілінський — художник, який може сказати про себе, що він — курка, яка несе золоті яйця. Його картини розкуповують одразу під час вернісажів у найпрестижніших галереях. У Piwnica Paryska, під час авторської зустрічі, він розповідав про свою автобіографічну книгу «Народжений на кладовищі».
Художник без збентеження, з великою часткою самоіронії та величезною харизмою розповідав про власну славу, успіх, мистецьку реалізацію й жагу до життя. Він розповідав про своє дитинство, коли, будучи індіанцем, полював у лісі на курей, а також утікав із дому, щоб уникнути покарання за прогули або погані оцінки. Розповідав і про невміння спілкуватися з дівчатами, у яких закохувався до нестями, але подавав їм надто несміливі сигнали. «Я вкрав для коханої шоколадку, дав їй під партою, а вона з’їла шоколадку й далі мене не кохала», — усміхаючись, розповідав митець.
«Я гарую, бо світ мене хоче!» — без зайвих церемоній каже художник і автор книги. І це не дратує — це щиро й свіжо. У Польщі є людина, яка радіє, мов дитина, доброму здоров’ю, успіху та родині. Це перехоплює подих у часи, коли краще нарікати, нічого не роблячи, і вже точно мовчати про те, що комусь вдалося! Зустріч обов’язкова для невдоволених і песимістів.