Нижче ми представляємо інтерв’ю, яке спеціально для порталу Istotne.pl дав Wojtek Zimerman, який щодня живе у Швейцарії та є колишнім футболістом BKS, Unia Racibórz, Chrobry Głogów, а також швейцарських SC Kriens, FC Baar і FC Luzern.
Marcin Zabawa: Розкажіть, будь ласка, яким чином клуб із Хожува дізнався про Вас і про те, що Ви можете йому допомогти?
Wojtek Zimerman: Клуби Екстракласи, які вирушають за кордон, завжди шукають контакти перевірених людей. Як бачите, я належу до таких. Президент Ruch Chorzów Mirosław Mosór зателефонував президенту Wisła Kraków Jackowi Bednarzowi й отримав позитивну оцінку моєї організаційної роботи. Особисто мене тішить можливість співпраці з польськими клубами, адже я маю нагоду знайомитися з чудовими людьми. Остання пригода з функціонерами, футболістами та вболівальниками Ruch Chorzów була надзвичайно вдалою.
У чому полягала ця допомога?
Моя робота починається в момент отримання ексклюзивного права на організацію перебування в певному місці. Цього разу це був Ліхтенштейн. По суті, я маю тиждень, щоб організувати все необхідне для спокійної підготовки команди до проведення футбольного матчу.
Як колишній тренер, я знаю, як усе має виглядати, і вмію передбачати надзвичайні ситуації — такі вже траплялися. Дуже важливим є також контакт із представниками клубів. Це основа співпраці. Зазначу, що змагання UEFA розпочинаються у літній період, і в цей час зовсім непросто знайти готель на 50 осіб. Це майже межує з дивом.
«Сині» грали кваліфікаційний матч Ліги Європи й вийшли до наступного раунду. Подейкують, що побоювалися польських уболівальників?
FC Vaduz дуже побоювався вболівальників Ruch. Мене навіть запитали, чи буде потрібен поліцейський супровід під час поїздки до стадіону. Для охорони матчу додатково попросили допомоги швейцарської поліції. У день матчу столиця маленького князівства вже була в руках «Синіх». Усюди співали й веселилися. На стадіоні з’явилося майже 1000 уболівальників Ruch, які підтримували хожувців. Підтримку, яку створили поляки, визнали «казковою». Місцеві жителі ще нічого подібного не бачили. Повна культура й повага до місцевих, а поліцейські були «без роботи».
уболівальник Ruch Chorzów Vaduz
Щодня Ви живете у Швейцарії. Збірна цієї країни досягає футбольних успіхів і дедалі вище піднімається в рейтингу. Як Ви це прокоментуєте?
Швейцарія в усьому бере приклад із німців. Так само було й з розвитком футболу. У 1990-х роках завершився етап наслідування нідерландської системи підготовки. Ми чудово пам’ятаємо дитячі футбольні школи Ajax і PSV Eindhoven, які на той час були найкращим прикладом для тренерів. Я пам’ятаю часи, коли доводилося боротися за відео з показових тренувань для занять із дітьми та молоддю. Швейцарці зробили ставку на німецьку систему підготовки. Вони наймали тренерів із цієї країни й організовували навчання з найкращими фахівцями Бундесліги.
Німець Ottmar Hitzfeld очолив національну збірну й залучив до неї вже добре підготовлених футболістів. Він привніс німецький менталітет — менталітет боротьби, дисципліни та волі до перемоги. Те саме почало відбуватися в клубах і молодіжних збірних. На результати довго чекати не довелося. У 2009 році збірна U-17 вперше в історії вийшла до фінальної частини чемпіонату світу, щоб повернутися додому з кубком найкращої команди планети. Сьогодні більшість цих хлопців становить основу першої збірної Швейцарії й грає в найкращих клубах Європи.
А як Ви оцінюєте польський футбол?
Я здивований, що PZPN і клуби ліги не беруть приклад зі швейцарців, яких зараховують до світової футбольної еліти. Уже багато років футболісти, підготовлені в Польщі, знаходять роботу в Бундеслізі. Okoński, Furtok, Buncol, Leśniak, Wojcicki, Matysek, Hajto, Wałdoch, а нині Piszczek, Błaszczykowski та Lewandowski — найкращі приклади того, що до німців нам найближче. Наш сусід за Одером має найкращу тренерську школу у світі, і саме там ми повинні шукати приклади. Нам слід наймати тренерів із Німеччини, щоб вони прищепили нам те, що прищепили швейцарцям. Нагадаю, що у світовому рейтингу FIFA Німеччина посідає 1-ше, а Швейцарія — 9-те місце.
Ви й далі живете у Швейцарії, але, мабуть, усе ще трохи сумуєте за Bolesławiec.
Так. Я сумую за Bolesławiec і Польщею. Не так просто забути місця, де ти виріс. Я дуже часто буваю в нашому місті. Мені добре там, у мене є родина й хороші знайомі.
Які у Вас плани на майбутнє — найближчі та віддаленіші?
Наразі я працюю над великим спортивним проєктом, подробиць якого не хочу розкривати, оскільки не знаю, чи отримаю на нього ексклюзивні права. Також думаю про організацію тренерського навчання для тренерів юнацьких груп із тренером дуже високого класу. Я думаю про Rolfa Fringera, мого доброго знайомого, учнем якого був Joachim Löw. Joachim був гравцем Fringer, а потім його асистентом у VfB Stuttgart. Сам Fringer був учнем Othmara Hitzfelda. Додам також, що Fringer був офіційним кандидатом на посаду головного тренера нашої національної збірної. Однак усе залежить від спонсорів і охочих провести таке навчання.
Чи є серед цих планів також повернення до Bolesławiec?
Я часто думаю про повернення до Bolesławiec. Чим довше я там перебуваю, тим важче мені виїжджати.