Ще цього місяця стане відомо, чи вміють поляки не лише робити висновки з досвіду минулого, а й ефективно використовувати нагоду, що випала, — йдеться, звісно, про майбутні вибори до Європарламенту 2014 року, в яких, за попередніми опитуваннями, має намір взяти участь 37% суспільства. Це виразне покращення порівняно з голосуваннями попередніх років, однак явка — лише один бік медалі. Залишається ще питання, чи зуміємо ми мудро та правильно обрати своїх представників у Європейському парламенті. Цей вибір настільки важливий, що завдяки набуттю чинності положеннями Лісабонського договору 2010 року ЄП у цій каденції має отримати значно ширші повноваження та більший вплив на політику Європейського Союзу загалом.
Кожен голос має значення
З огляду на досить поширену серед поляків думку: «Навіщо голосувати, якщо це все одно нічого не змінить», важко очікувати, що до виборчих дільниць вирушать натовпи виборців. Однак варто відмовитися від цієї нігілістичної позиції й попри все віддати свій важливий голос, адже лише так ми як суспільство можемо впливати на долю нашої країни — вибори до Європарламенту 2014 року — це ще одна нагода, щоб Польща почала відігравати роль вагомої політичної сили в ЄП. Як-не-як, ми маємо 51 депутатський мандат, а це справді значна кількість, яка стане тим важливішою, чим більш солідарно та спільно діятиме наше представництво в Європарламенті. Тому в ньому не повинні опинитися випадкові люди чи особи, обрані за примхою: саме від них залежатимуть позиція Польщі в Європейському Союзі та наша безпека. Тож варто віддати голос за тих, хто вже довів свою спроможність у подібних ситуаціях і має досвід проведення ефективної політики, головною метою якої є поліпшення становища нашої Вітчизни.
Мудрість, поміркованість і розсудливість
Громадянська платформа, яка нині перебуває при владі й водночас лідирує в передвиборчих рейтингах, найімовірніше, отримає 19 або 20 мандатів, завдяки чому можна бути впевненими, що ці місця займуть чудові фахівці, яких передусім турбує благо Польщі та поляків. Однак залишається ще чимало місць, щодо яких такої впевненості немає, — і саме тут потрібна наша відповідальність. Не даймо себе ошукати псевдопатріотичним середовищам, які закликають до ізоляціонізму, а натомість оберімо відкритість до Заходу, водночас ведучи діалог із нашими сусідами. Покажімо, що ми вміємо ухвалювати мудрі рішення, спираючись на розсудливість, і тоді як нація ми неодмінно від цього виграємо.
(iza)