Одразу після захоплення Болеславця Червоною армією, у лютому 1945 року, росіяни почали організовувати в місті музей, присвячений російському фельдмаршалу Михайлу Іларіоновичу Кутузову (1745–1813). Головним ініціатором і координатором задуму був полковник Червоної армії Александер Іпатов. Заклад розмістили у величній будівлі, де фельдмаршал помер від тифу під час переслідування розбитої армії Наполеона.
Росіяни створюють власний музей
Anna Bober-Tubaj дісталася анкети, присвяченої перебігу воєнних дій на наших землях (своє дослідження вона опублікувала в книзі «Bolesławiec 1945-1966. Zniszczenia i odbudowa»). Німецькі мешканці Bunzlau розповідали про навмисні підпали міста радянськими військами, які зрештою спричиняли масштабні пожежі. Місто не дуже постраждало внаслідок воєнних дій, однак його навмисно підпалювали солдати Червоної армії, що тріумфально входили до міста. Радянські військові демонтували й вивозили до СРСР обладнання та оснащення багатьох болеславецьких підприємств, зокрема Concordia та великих заводів із виробництва кераміки. Вони чинили численні акти пограбування й вандалізму.
Для радянської влади було дуже важливо створити музей фельдмаршала Михайла Кутузова, російського героя й переможця Наполеона. У лютому 1945 року Червона армія зайняла будівлю, де помер герой (нині це Музей кераміки на вул. Кутузова). Вона конфіскувала пам’ятні речі фельдмаршала з Міського музею (вул. Міцкевича), приватних будинків і книгарень. Усе це робилося для того, щоб через два місяці, у річницю смерті Кутузова, організувати урочистий військовий парад.
У новому музеї виставили, зокрема, меблі, картини й графіку, частину вогнепальної та холодної зброї, а також виготовлену з бронзи модель пам’ятника померлому маршалу в Болеславці (предмети походили з колишнього Міського музею). Особливе місце в Музеї посіли пам’ятні речі Павла Зайцева, який власним тілом закрив амбразуру німецького бункера, а його тіло поховали на військовому кладовищі в Болеславці.
Півтора мільйона відвідувачів
За 46 років існування, за російськими даними, Музей Кутузова відвідали 1,5 млн людей. У залі на першому поверсі, де помер Кутузов, демонстрували предмети, пов’язані з російським полководцем. Тут, зокрема, стояв диван, на якому, як стверджували, помер маршал, а також велика порцелянова ваза з Майсена, подарована Кутузову вдячними за визволення від французької окупації мешканцями Торуні.
У 1970-х роках росіяни добудували до історичної будівлі частину, де облаштували кінозал (нині — зали тимчасових виставок Музею кераміки). Гостям, які приходили сюди, показували радянські фільми. У цьому кінотеатрі мешканці Болеславця також дивилися популярний і улюблений російський мультфільм «Вовк і заєць», стилізований під диснеївські американські фільми.
На початку 1990-х років, після відновлення повного суверенітету Польщі, російські війська залишили нашу країну. У 1991 році також ліквідували Музей Кутузова, а його обладнання вивезли вглиб Росії. Багато років не було відомо, що саме і куди було перевезено, тим більше що це не підлягало жодному надійному контролю; також не збереглися списки чи інвентарні описи експонатів.
Музей як посольство
Цікаво, що 1991 року не існувало жодних правових можливостей забезпечити збереження Музею. Куратор Музею кераміки, доктор Andrzej Olejniczak зазначає, що Музей Кутузова десятиліттями функціонував на засадах, подібних до посольства, фактично був екстериторіальним і, так само як евакуація військових частин із Польщі, не підлягав контролю.
Правдоподібними видавалися легенди, що ходили серед мешканців Болеславця, про можливість за безцінь купити в росіян музейні експонати. Тоді найбільше цікавилися військовими предметами, але також говорили, зокрема, про порцеляну чи малахітові вази. Росіяни, які товаришували з деякими мешканцями, «на пам’ять» дарували музейні предмети меншої цінності.
Однак 2010 року основну частину колекції вдалося знайти. Вона перебувала в Санкт-Петербурзі, у сховищах Музею артилерії, інженерних військ і військ зв’язку. У квітні 2010 року ця установа організувала тимчасову виставку, на якій показали меблі та обладнання із зали, де помер Кутузов (нині ці предмети представлені на тамтешній постійній експозиції). В урочистому відкритті виставки також взяли участь представники Музею кераміки в Болеславці Анджей Олейнічак та Адам Фалтын. Вони намагалися дізнатися про долю військової колекції, однак отримали ухильну відповідь. Їм також випала нагода познайомитися із вже згаданим засновником Музею Кутузова, полковником Іпатовим. Господарі були дуже сердечними й гостинними, охоче говорили про майбутню співпрацю, але статус музейних предметів було чітко визначено — вони залишаться у фондах Музею в Санкт-Петербурзі.