Є такий день, лише один раз на рік, коли всі вихованці та працівники дитячого будинку в Bolesławiec, покровителем якого є святий Йосип, збираються на спільну вечерю. Вечерю завжди влаштовують на кілька днів раніше, щоб усі могли бути разом, адже на свята деякі діти їдуть до своїх родинних домівок або до дружніх сімей.
Цьогоріч святкову вечерю організували 18 грудня. Будинок наповнили колядки, у шибках відбивалося сяйво запалених вогників на ялинках, коридором бігали святково вбрані діти, а з кухні долинали запахи святвечірніх страв. Біблія, облатка, свічка. Для більшості вихованців це був перший такий Святвечір. Тож вони чекали на нього з цікавістю, невпевненістю, зі швидше битим серцем: як це буде…
Урочисту трапезу розпочали зі знака хреста, потім усі разом заспівали відому кожному колядку «Бог народився». Один із вихователів прочитав уривок з Євангелія, який розповідає про народження Ісуса. Усі молилися за близьких, друзів, дітей, яким бракує хліба, за хворих, самотніх і покинутих людей.
З ностальгією в серці згадували померлих близьких, улюблену виховательку пані Наталку та померлих вихованців Адріана і Стася.
Сестра-директорка привітала всіх, посилаючись на слова Папи Франциска, який сказав: «Народження Ісуса показує, що Бог раз і назавжди став на бік людини, щоб спасти нас, підняти нас із наших труднощів», — і побажала всім сили та відваги, щоб завжди ставали на бік Бога в іншій людині, яка потребує нас.
Вихованці роздали всім облатки, і, ділячись ними, бажали одне одному всього доброго. Це були неповторні миті — щирі й зворушливі до сліз. Після побажань усі разом сіли за стіл, накритий білою скатертиною, і ласували смачними святвечірніми стравами. Співали колядки та чекали на подарунки.
Час отримання подарунків — це також час вдячності. Як добре, що є люди, які поділилися своїм серцем із вихованцями дитячого будинку та подарували їм різні дари. Нехай Бог віддячить їм за це. Діти були в ейфорії. Як приємно було дивитися на миті щастя й бачити радість в очах дітей. Для сестер і вихователів це був найкращий подарунок під ялинку — щастя їхніх любих дітей, яким вони хотіли б відкрити клаптик неба. Таким має бути дитинство: сповненим любові, почуття безпеки, стабільності та радості. У такі моменти завжди виникає роздум: чи можливо це?
Заклад дитячого будинку не є місцем для дітей. Місце кожної дитини — у сім’ї, у нормальному домі. Але оскільки деякі дорослі підводять, не вміють бути батьками, їхні діти потрапляють до закладу.
— Від усього серця дякую святому Йосипу, який тихим, чудесним чином опікується будинком, — говорить сестра-директорка. — Також дякую всім своїм співробітникам за прекрасну роботу, яку ми спільно виконали у 2013 році. Думаю, що це унікальне явище в масштабах країни. Я хотіла б побачити дитячий будинок у Польщі, у якому 100% дітей знайшли свій дім. Понад тридцять дітей, які перебували в дитячому будинку в Bolesławiec у 2013 році, потрапили до прийомних або усиновлювальних сімей. Кілька з них завдяки співпраці з батьками повернулися додому, а кілька стали самостійними. Є за що дякувати Богові й людям. Моїм дорогим співробітникам із дитячого будинку від усього серця дякую — що б я без вас зробила? — розмірковує вдячна сестра Agnieszka Wieczorek.
Через наш портал сестра-директорка також висловлює щиру подяку працівникам сімейного суду в Bolesławiec і пані голові Grażynie Słotwińskiej за величезну допомогу, доброзичливість і розуміння того, що, хоча ми ухвалюємо дуже складні рішення, благо дитини є найважливішим.
— Усім разом і кожному окремо — велике спасибі. Нехай Бог усіх вас благословляє. На Новий рік бажаю, щоб Бог вів вас, а вашу діяльність на благо дітей, хоч іноді, цінували також і люди, — бажає сестра-директорка дитячого будинку в Bolesławiec.
Редакція газети та порталу Istotne Informacje висловлює найщирішу подяку Сестрам Ельжбетанкам і працівникам дитячого будинку в Bolesławiec за велике серце та надзвичайну працю, яку вони з любов’ю виконують заради добра сиріт. Бажаючи спокійних і радісних різдвяних свят, висловлюємо нашу вдячність за надзвичайно важке служіння, яке ви несете із силою, наполегливістю та любов’ю.
(інформація: Dom Dziecka/ii)