Голова III Відділу у справах сім’ї та неповнолітніх Районного суду в Bolesławiec Grażyna Słotwińska, дистанціюючись від справи щодо дотації для дитячого будинку, вважає, що ліквідація закладу була б надзвичайно шкідливою. Це призвело б до погіршення і без того складної ситуації дітей, які потребують негайної допомоги, а виконання тимчасових розпоряджень суду було б ускладнене або неможливе.
Grażyna Hanaf: – У чому полягає співпраця вашого відділу з дитячим будинком, яким опікуються сестри-елізаветинки?
Grażyna Słotwińska: – Я тісно співпрацюю з дитячим будинком майже шість років. Відтоді, як заклад працює під цим керівництвом і в цьому складі.
Втручання у сімейну ситуацію дитини — це не одноразовий акт. Суд після проведення доказового провадження ухвалює рішення, наслідком яких може бути вилучення дитини з її дому та влаштування до закладу під так звану замісну опіку. Це дуже складні рішення, які потрібно ухвалювати негайно.
Вилучення дитини з рідного дому не вирішує проблему. Дитина потрапляє до установи. Окрім поточного догляду, потрібно працювати над тим, щоб у майбутньому дитина або повернулася до родини, або потрапила до прийомної сім’ї. Ця робота полягає в регулярному моніторингу ситуації дитини. Частину цієї роботи виконуємо ми, частину — дитячий будинок.
Як ви оцінюєте цю співпрацю?
Сестри дуже піклуються про дітей. Заклад має працювати заради повернення дитини до родини. І саме це він робить.
Прикладом може бути ситуація дітей із дитячого будинку під час свят. Батьки, бажаючи забрати дитину із закладу, наприклад на Святвечір, звертаються до нас. Буває, що вони згадують про це за день до Святвечора. У такі моменти найбільш цінними є опитування та контакт сестер із сім’ями їхніх вихованців.
Якщо я звертаюся до сестри із запитанням, яким є контакт батьків із дитиною, і потребую певної позиції, то швидко її отримую від сестер. Я знаю, що сестри розуміють, що відбувається в домівках вихованців. А під час свят, коли ситуація в родині не до кінця зрозуміла, вони ходять і перевіряють, в яких умовах перебуває дитина.
Сестри дуже активно діють заради дітей, які не можуть повернутися до родини на час свят. Вони роблять усе, щоб діти провели свята в колі іншої родини, яка дружить із сестрами. Сестри шукають таких співпрацівників, які створюють подобу дому. Щоб діти відчували, що десь на них чекають і їх люблять.
Важливим є також питання лікування дітей. До закладу потрапляють діти, занедбані в плані здоров’я, наприклад із фетальним алкогольним синдромом. Це діти з родин, де здоров’я дитини посідає далеко не перше місце. І сестрам доводиться багато надолужувати, часто піклуватися про дуже хворих дітей.
Припустімо найгірший сценарій: у повіті немає дитячого будинку. Які були б наслідки?
У такій ситуації збільшаться завдання Староства повіту, яке зобов’язане виконати рішення суду. Дітей, які потребують замісної опіки, не стане менше. Хочу додати, що ми також добре співпрацюємо з Повітовим центром допомоги родині. Саме вони, якщо дитячого будинку не буде, повинні будуть вказати нам інше місце — заклад, де можна буде розмістити дитину.
Якщо таку дитину заберуть із рідного дому на кілька місяців і їй доведеться їхати кудись далі, це спричинить непотрібну для неї травму. Дитині доведеться змінити школу та оточення. Тому я стверджую, що дитячий будинок у повіті є необхідним.
Чи існують для повіту інші рішення, крім дитячого будинку?
Наразі, якщо йдеться про замісну опіку, перевага надається сімейним дитячим будинкам, а не таким установам, як дитячий будинок.
Я не намагаюся визначати причину, але в нашому повіті, окрім одного сімейного притулку та споріднених прийомних сімей — тіток і бабусь, — немає професійних неспоріднених прийомних сімей. Не знаю, чи немає набору охочих, чи це питання недостатньої суспільної чутливості або замалої фінансової мотивації.
Кажуть, що в Повітовому центрі допомоги родині є навчені люди, які мають проводити набір і навчати такі сім’ї, але досі нічого не відбувається. Кандидатів немає. Нам бракує місць, де можна на короткий час розмістити дитину. Потреба в цьому велика.
Чи реагує повіт на це якось?
У розмові із заступником старости повіту Stanisławem Chwojnickim прозвучало лише запевнення, що має працювати місце, куди поміщали б дітей, забраних у батьків на кілька днів, доки родина не оговтається або ми не розглянемо ситуацію детальніше.
Іноді ми зверталися до сестри-директорки дитячого будинку в ситуаціях, коли біля її закладу поліція стояла з дитиною, вилученою під час втручання, і не мала куди її відвезти. Сестра завжди поступалася й допомагала.
Висловіть свою думку
Czy starostwo powinno zwiększyć dotację na Dom Dziecka?
(інформація: ii)