Болеславецький Дискусійний кіноклуб отримав престижну нагороду Польського інституту кіномистецтва (PISF). Капітула PISF у такий спосіб відзначає роботу людей та установ, не пов’язаних із виробництвом фільмів. Нагороду «dkfbok» він отримав за відвідуваність і репертуар у 2011 році.
На учасників понеділкової зустрічі кіноклубу чекали шампанське, червона доріжка та статуетка, яку Ewa Lijewska-Małachowska і Iwona Bojko отримали на гала-вечорі Фестивалю художніх фільмів у Гдині.
– Цю нагороду нам присудили завдяки вам, – звернулася до учасників зустрічі директорка BOK-MCC. – Це ваша заслуга, що сьогодні ми можемо милуватися нею тут.
BOK-MCC із великим успіхом продовжує традицію ДКФ, яка бере початок у 1980 році. Ідея створення в Болеславці Дискусійного кіноклубу виникла у Jerzy Pietrzak (який тоді працював у клубі «Relax», що діяв при житловому кооперативі «Bolesławianka»), але й він чув про попередні зустрічі любителів кіно. Їх мало організовувати товариство PAX (світська католицька організація) у приміщеннях кам’яниці на вулиці Kościelna.
– Хоча в «Relax» не було належних умов, бо не мав кінозалу, я все одно заснував клуб, – розповідає про свою діяльність Pietrzak. – Фільми я брав із Вроцлава, консультувався з приятелями-журналістами, які писали про кіно, співпрацював із кіношколою в Лодзі.
На сеанси клубу приходило до 30 людей, але лекції, організовані в кінотеатрі Forum, збирали повні зали. У державного відомства з питань дистрибуції фільмів вдавалося отримувати цензуровані стрічки, так звані «поличкові» фільми.
– Я показував усе: комедії, вестерни, гостросюжетні фільми, – згадує Юрек. – Великий фурор спричинив «Matka królów», дуже політично некоректний на той час фільм, а також «Diabeł» Жулавського. Ця стрічка тоді багатьох шокувала.
У 1990 році Дискусійний кіноклуб у клубі Relax припинив існування. Наприкінці 2004 року директорка BOK Ewa Zbroja найняла Grażyna Hanaf, щоб відновити роботу клубу. Тоді шокували вже інші фільми.
– Пам’ятаю, скільки емоцій викликала моя пропозиція показати «Pianistka», фільм за романом феміністки й комуністки Elfriede Jelinek, – згадує Hanaf. – Сеанс минув спокійно, а після нього у фоє Forum розпочалася запекла дискусія стоячи. Обговорювали людську сексуальність, тілесність, бажання, самотність і нездатність упоратися з життям, – згадує журналістка сервісу Istotne.pl.
Через два роки з причин, пов’язаних із приміщенням (ремонт Forum), діяльність ДКФ призупинили. У 2007 році завдяки зусиллям Iwony Bojko та групи любителів десятого мистецтва болеславецький клуб внесли до реєстру Польської федерації ДКФ. Почали регулярно зустрічатися щопонеділка, а група клубних глядачів зростала з року в рік.
До «dkfbok» глядачів, безперечно, приваблюють чудово підібраний, цікавий репертуар, запропонований Iwoną Bojko, та дискусії, які веде Ireneusz Wojtkow, а також чудові умови для перегляду фільмів у відремонтованому кінотеатрі.
Уже п’ять років щотижневі зустрічі відбуваються за фінансової підтримки Міністерства культури і національної спадщини через Польський інститут кіномистецтва. Звання найкращого ДКФ у Польщі організатори та глядачі заслужили чесною працею.
(інформація: ii)