Концерт Projekt Volodia з Mirosław Baka був своєрідною виставою, у якій головну роль зіграв присутній у текстах і піснях Володимир Висоцький. Бака розповідав короткі історії про цього неофіційного кумира Радянського Союзу. Janusz Kasprowicz — басист вроцлавського гурту „Przyjaciele Stefana” і автор ідеї концерту — доповнював їх анекдотами, пов’язаними з виконуваними творами.
Дружба, свобода, любов до польотів на літаках і товариські зустрічі, щедро политі горілкою, найчастіше описувалися Висоцьким у піснях — і саме таких творів на концерті було найбільше. Але першою виконаною піснею був „Татуювання” — історія великого, нерозділеного кохання двох друзів до прекрасної жінки: «Ми зовсім не ділили тебе між собою, лише кохали і з кохання йшли на дно. Я ношу в душі твою світлу подобу, Валу, Альоша наказав витатуювати її собі».
Mirosław Baka виконав на концерті пісню Висоцького „Про друга”. Твір був спеціально написаний для фільму „Вертикаль”, дія якого відбувається в горах. Пісня описує випробування на справжнього друга: «Коли у твоєму житті з’явився хтось, хто виглядає як справжній чоловік, візьми його в гори, на крутий схил. Не відходь від нього там ні на крок», — радив у своїй пісні Висоцький.
Популярність Висоцького в Радянському Союзі була величезною. З історій, розказаних Бакою, і виконаних пісень поставав образ незламного героя, який став популярним без реклами, якого слухали без офіційних концертів і чию творчість держава привласнювала.
Бака розповів неймовірну для сьогоднішніх часів історію видання платівки з творами Висоцького з порушенням усіх авторських прав. Платівку лише на експорт виготовила радянська фірма „Мелодія”. За кордоном було продано понад 14 мільйонів примірників платівки. Висоцького навіть не повідомили про її випуск.
Мабуть, тому Висоцький більше цінував волоцюг, дрібних кишенькових злодіїв і соціальних вигнанців у державі, яка серед білого дня обкрадала радянських громадян. Він не кланявся режиму, глузував із нього і пив. Тому під час концерту не могла не з’явитися горілка. Janusz Kasprowicz запросив одного з глядачів випити горілки та закусити квашеними огірками. Mirosław Baka співав хлопцям і пив разом із ними. Пісня розповідала про труднощі, пов’язані з роллю душі товариства в СРСР: «Я був душею товариства, а товариство було поганим; навіщо бути душею товариства, яке зовсім бездушне…»
Бард помер 25 липня 1980 року — це сталося в розпал XXII літніх Олімпійських ігор у Москві. У день його смерті ніхто не цікавився Олімпіадою, а до його труни вишикувалася десятикілометрова черга. Кажуть, один із комуністичних чиновників заявив, що Висоцький за життя заважав системі, а після смерті ще й зіпсував уряду показову подію. Олімпіада, організована в Москві під час холодної війни, мала пропагандистське значення для уряду СРСР.
Концерт, надзвичайно тепло прийнятий публікою, завершився піснею на біс — „Коні”:
Отже, ось воно: до Бога в гості завжди вчасно приходять
Тільки чому спів ангелів так боляче ранить моє серце?
Чи це часом не дзвіночок стогне та голосить?
Або я кричу на коней, щоб вони так не рвалися із саньми.
Трохи повільніше, повільніше, коні!
Людина ще хоче жити.
Ще заспівав би радо…
Ще трохи сил маю.
Ще коням наллю випити.
І доспіваю свою пісню.
Раз я ще тут залишаюся.
(інформація: Grażyna Hanaf)