Історія про те, що в Китаї нібито мало виникнути містечко під назвою Bolesławiec, щоб виробники могли легально маркувати свої вироби як такі, що походять із Нижньосілезького Міста кераміки, з’явилася в публічному просторі у статті «Forbes». Про цю проблему згадала одна з виробниць нашого болеславецького золота.
До цієї історії звернулася Weronika Truszczyńska, відеоблогерка, синологиня (фахівчиня з Китаю), яка навела аргументи, що ставлять під сумнів достовірність цієї тези.
Однією з головних проблем цієї історії є сама система назв населених пунктів у Китаї. Як пояснює експертка, назви населених пунктів мають записуватися китайськими ієрогліфами, а не латинським алфавітом. Ба більше, їхнє звучання має відповідати фонетичним можливостям мандаринської мови.
Чи можна записати «Bolesławiec» китайською?
Експертка звертає увагу, що назва польського міста функціонує в Китаї винятково як фонетична транскрипція. У китайських джерелах Bolesławiec має офіційний запис ієрогліфами, а також відповідник у системі піньїнь.
Однак після введення цієї назви в китайські онлайн-карти пошуковик веде лише до польського міста. Жодного населеного пункту в Китаї з такою назвою не знаходиться.
За словами Weronika Truszczyńska, немає також інших доказів існування такого населеного пункту — фотографій, офіційних документів чи надійних джерел, які свідчили б про перейменування будь-якого китайського села або міста.
Міська легенда чи факт?
Авторка порівнює історію про «китайський Bolesławiec» з іншими популярними оповідями, які роками поширюються в інтернеті. Зокрема, вона згадує історію, що колись повторювали: нібито китайці перейменували один із населених пунктів на Parma, щоб виробляти пармську шинку.
Як наголошує авторка, як і в тому випадку, тут також важко знайти будь-які надійні матеріали, що підтверджували б правдивість цієї історії.
Підробки існують, але їм не потрібен «китайський Bolesławiec»
Водночас експертка зазначає, що проблема підроблення продукції в Китаї є реальною. На її думку, це, однак, не означає, що виробникам довелося б перейменовувати населені пункти, щоб копіювати іноземні вироби або користуватися їхньою репутацією.
Фальшиві товари можуть виготовлятися незалежно від місця виробництва, а сама схожість назви не є необхідною умовою для їхнього продажу.
Спори щодо торговельних марок вирішуються інакше
У своєму висловлюванні Weronika Truszczyńska також порушила питання захисту торговельних марок. Вона згадала історію підприємиці, у якої, як повідомлялося, скопіювали логотип, а звернення до посольств і державних установ не дали результату.
На думку експертки, ефективнішим рішенням є співпраця з юридичними фірмами, що спеціалізуються на китайському праві інтелектуальної власності. Вона навела приклад клієнта, який завдяки підтримці місцевих юристів нібито успішно розпочав процедуру відновлення своїх прав на торговельну марку.
Підтвердження цієї історії немає
На цьому етапі у відкритому доступі не представлено надійних матеріалів, які підтверджували б існування китайського населеного пункту під назвою Bolesławiec. Доступні китайські карти та аргументи щодо принципів створення назв населених пунктів свідчать про те, що ця історія залишається непідтвердженою оповіддю, яка роками функціонує в дискусії про підробки польської кераміки.
Це не змінює того факту, що проблема порушення прав на торговельні марки та копіювання продукції в Китаї є реальним викликом для багатьох підприємців. Однак експерти наголошують, що в таких справах ключове значення мають використання місцевих правових процедур і спеціалізована підтримка, а не повторення неперевірених історій.