Виявляється, позбутися непотрібного собаки набагато легше, ніж допомогти йому. Чоловік знайшов у лісі неподалік Dobra доглянутого шотландського сетера й хотів віддати його до притулку. Він не знав, якими є процедури, тому звернувся до гмінного управління на вулиці Театральній (завдання кожної гміни, що випливає із закону про захист тварин, — забезпечувати опіку над безпритульними тваринами та виловлювати їх).
У секретаріаті його направили до відділу охорони довкілля, який займається безпритульними тваринами. Чоловік пояснив, що хоче, аби посадовці подбали про собаку та знайшли для нього якийсь притулок. — Посадовиця, яка працює в цій кімнаті, сказала мені повернутися до лісу й найкраще залишити там знайденого собаку, — обурено розповідав чоловік про поведінку посадовиці. — У мене піднявся тиск, і я навіть не запам’ятав її прізвища.
Чоловік, якого відправили ні з чим і з яким погано обійшлися, пішов із собакою до муніципальної варти. Але там виявилося, що безпритульний собака, знайдений у селі, не належить місту, і його не можна передати до міського притулку на вулиці Kościuszki. — Дозвіл на утримання собаки має видати посадовець, — пояснював черговий муніципальний вартовий, який намагався допомогти чоловікові й телефонував посадовцям із Gmina Wiejska, щоб вони зайнялися проблемою. — На жаль, мені ніхто не передзвонив, хоча вони обіцяли, що хтось займеться цією справою, — додав вартовий.
Чоловік забрав собаку додому, бо не міг уявити, що покине тварину, яка вже не відходила від нього ні на крок. Наступного дня справа щасливо вирішилася. Виявилося, що сетер лише загубився. Його власник залишив його з опікуном, від якого собака втік. Однак проблема залишилася й стосується загалом безпритульних собак у сільських гмінах. Що робити в майбутньому зі знайденим за межами міста безпритульним собакою і чи можуть посадовці радити громадянам покидати бездомних тварин там, де їх знайшли?
Ми зателефонували до управління на Театральній. Телефон слухав посадовиця Irena Greszczyszyn, інспекторка з питань сільського господарства та господарської діяльності. Вона не була схильна багато пояснювати, але повідомила, що справу знайденого сетера вирішено позитивно, оскільки власника собаки знайшли. На запитання, чому вчора так обійшлися з чоловіком, який знайшов собаку, вона ухильно відповіла: — Звідки нам знати, що цього собаку справді знайшли в Dobra, а не в Bolesławiec, Tomaszów чи деінде?
Ще більш загадкову відповідь вона дала на запитання, що робити в майбутньому з безпритульним собакою, знайденим на території сільської гміни Bolesławiec. — Я не буду тут цілий день розповідати, які в нас процедури, — сказала Irena Greszczyszyn. — Це наша справа, нас до цього зобов’язує закон. Більше інформації я не надам.
Посадовиця під час не надто ввічливої розмови натякнула на серйозну проблему гміни: відсутність притулку. Із небажання, з яким вона говорила про цю справу, можна зробити висновок, що в неї немає жодних інструментів у вигляді нормативних актів або перевірених процедур, щоб компетентно розв’язувати проблему бездомних тварин у селах, що належать до гміни.
Недоброзичливий спосіб, у який посадовиця говорила про цю справу, може викликати підозру, що перекладання посадовцями на громадян проблеми безпритульних собак і котів є єдиним інструментом (а можливо, й неписаним правом), яким посадовці в гміні користуються.
(інформація: Grażyna Hanaf)