У поданій на початку цього року заяві до прокуратури мешканці Iwin звинувачували трьох молодих чоловіків. Сусіди писали про порушення ними порядку й нічної тиші, влаштування наркотичних та алкогольних гулянок, а передусім — про залякування і погрози позбавити життя. Усі згадані хулігани вже раніше були покарані. Одного з них інші люди вже звинувачували у висловлюванні кримінальних погроз.
Після повідомлення про справу прокуратурі та публікації матеріалу на наших сторінках чоловік, імовірно, злякався наслідків і виїхав з Iwin до бабусі в Bolesławiec. Після його переїзду запанував спокій. Він тривав близько трьох тижнів. Бо млин правосуддя молов так повільно, що хлопцеві в бабусі встигло набриднути. Він повернувся до родинного мікрорайону, адже ніщо не вказувало на те, що на нього чекає якесь покарання.
Повільна Феміда
Заяву проти чоловіка від імені заляканих сусідів Iwin подала Irena. Єдина людина в мікрорайоні, яка вирішила протистояти хуліганам. Прокуратура доручила поліції зібрати докази. Допит кількох свідків зайняв у неї майже два місяці. Матеріали передали прокуратурі в другій половині березня. Приблизно в цей самий час Irena отримала SMS із погрозами: «Тобі вже п..ц, твої дні вже полічені, вивезу тебе в поліетиленовому мішку до лісу», — написав жінці якийсь анонім. Irena повідомила про це поліцію. У неї прийняли свідчення та заяву про переслідування злочинця. Прокуратура і поліція розслідують справу вже другий місяць.
Irena має цілком конкретні підозри, хто надіслав їй ці SMS, а поліція знає, кого інші люди вже раніше звинувачували в кримінальних погрозах. Але прокурор терпляче чекає, поки оператори передадуть потрібну інформацію про номер, з якого було надіслано SMS. Ніхто особливо не квапить операторів, а вони не мають визначеного строку для надання даних. На щастя, Irena досі жива.
У квітні прокуратура закрила справу трьох хуліганів із мікрорайону, яких сусіди звинувачували в погрозах убити їх. Regina Haniszewska повідомила, що докази, зібрані під час допитів, відрізнялися від змісту заяви, поданої до прокуратури.
Такі різні свідчення, що в голові не вкладається
Про ситуацію в мікрорайоні мешканці розповідають одне, а поліція і прокурор офіційно говорять зовсім інше. На думку прокурора, це сусідський конфлікт, який переважно полягає в порушенні нічної тиші та громадського спокою. Поліція каже, що сусіди спочатку телефонують зі скаргою, а після приїзду поліції ніхто з них не хоче співпрацювати й ніхто не дає офіційних свідчень проти обвинувачених у бешкетах. А без офіційних свідчень вести справу неможливо.
Irena, яка має сміливість говорити про ситуацію, стверджує, що мешканців і далі залякують і тероризують хулігани, які тепер почуваються цілком безкарними. Вона каже, що коли перед святами повідомляла поліцію про порушення тиші, зателефонувавши на 112, черговий спочатку попередив її, що вона отримає штраф, якщо виклик буде неправдивим. І їй ніяк не вкладається в голові, що справу закрили.
— Ми страждали кілька років, — каже вона. — Нарешті я виступила проти, і що мене спіткало? Мені набридло, що банда шмаркачів мною керує, ображає мене, влаштовує гулянки просто під носом. Вони ніколи ніде не працювали, а мають автомобілі, їм вистачає грошей на алкоголь і наркотики. Вони нікого не поважають. Одного разу облили магазин багнюкою, бо власник не захотів продати їм у борг. Погрожували йому. Але він, кажуть, найняв якихось лисих, які змогли їх добряче покарати. Мені лисі не по кишені, я пішла в поліцію. Дурна була.
Не стільки дурість, скільки надмірна сміливість занапастила Irenу. У своїх свідченнях проти хуліганів вона, за її словами, заявила, що має сміливість і не боїться їм протистояти. Вона говорила це в контексті того, що агресорам треба показати: не всі їх бояться. Прокурор вирішив, що Irena не надто боїться хуліганів, а це, мабуть, означає, що вони не такі вже й страшні. І справу закрили.
Щасливчики
Звинувачені чоловіки перебралися з багатоповерхівки до так званого свинарника, що належить одному з них, якого називають щасливчиком. І далі, як стверджує Irena, керують мікрорайоном. Щоправда, у багатоповерхівці стало трохи тихіше. Вони й далі їздять автомобілями без водійських прав і, хоча не заробляють, мають гроші і на бензин, і на гулянки.
Кажуть, у свинарнику та сараї за багатоповерхівками є перевалочний пункт краденого. Сусіди бачать, як чоловіки щось там залишають і щось забирають. Усі, хто користується свинарником, були покарані за крадіжки. Вони — наступне покоління, що прийшло на зміну викрадачам автомобілів із цього мікрорайону, які сьогодні відбувають покарання. Поліція їх знає, на них заведені справи.
На початку березня сусіди помітили, що до сараю під'їхав великий автомобіль. Чоловіки щось вантажили в нього. Один із сусідів зателефонував у поліцію. Усі були впевнені, що злодіїв спіймають на гарячому. Поліція перевірила підозрілий автомобіль. У ньому перевозили елементи автомобільної підвіски. Після перевірки в Національній системі поліцейської інформації виявилося, що деталі не були краденими. — Вони, мабуть, у змові з поліцією. Хоча я цього не знаю і не підозрюю, але що можна про все це думати? — риторично міркувала Irena про щастя своїх молодих сусідів.
Тобі вже п..ц
Ситуація в Osiedlu II непроста. Більшість посварених людей є родичами. У такому конфлікті важко розібратися. Хоча цього можна було б вимагати від поліції та прокурора.
Irena, м'яко кажучи, не дипломатка. Вона виросла в складному середовищі й, коли злиться, не добирає слів. Вона також не має особливої любові до поліцейських. Це треба визнати. Ставиться до них із великою недовірою та стриманістю. Попри це, шукає підтримки в поліції.
Вона не довіряє і не любить працівників поліції з Warta, зате добре відгукується про поліцейських із Повітового управління в Bolesławiec. — Якось я зайшла туди й попросила якогось розумного поліцейського, який мене вислухає, — розповідає вона. Один зі слідчих прийняв її, але зрештою прокурор передав заявлену нею справу поліцейським у Warta.
Якщо подивитися на цю справу по-людськи, видно як на долоні: хулігани перемогли. Тепер ще й у світлі закону. Справу мешканців Iwin поліція та прокурор розглянули з дотриманням усіх процедур і надзвичайно коректно. Але, записуючи свідчення та збираючи докази, вони, здається, не помітили, що справа стосується людей, а не байдужих до кривди й логічних у своєму тлумаченні параграфів. І, як у SMS, яке Irena отримала від аноніма (якого прокуратура, найімовірніше, ніколи не знайде), жертві в більшості випадків уже п..ц. Залишається лише сподіватися, що вона не потрапить до лісу в поліетиленовому мішку.
(інформація: Grażyna Hanaf)