2 червня, наступного дня після президентських виборів, на яких Karol Nawrocki переміг Rafał Trzaskowski, сервіс apostazja.eu зафіксував десятикратне зростання кількості відвідувань. Сотні людей генерували заяви про вихід із Католицької церкви. Хоча різка хвиля вже спадає, активність на сайті досі залишається вищою за норму.
Krzysztof Gwizdała, творець сайту apostazja.eu, коментує:
– Люди побачили, що Церква, як завжди, втручається в політику. Крім того, частина, мабуть, усвідомлює, що саме Церква та її ідеологія відповідають за те, що польки й поляки погано про себе думають, почуваються гіршими й тому обирають Nawrocki. Бо саме Церква відповідає за те, що ми поганої думки про себе, адже вона пропагує викривлену версію покори, через яку люди почуваються нікчемними. Замість того щоб учити, що покора — це усвідомлення власних обмежень і захоплення добром, Церква представляє покору як гордість від того, що ти ніхто. Віряни мають вважати себе найгіршими з можливих, а приниження сприймати як щось, що їх «облагороджує».
Добрим прикладом такого ставлення є слова Rozalia Celakówna — містикині, беатифікаційний процес якої Церква веде вже багато років. Вона прямо написала, що душа не може подобатися Ісусові, якщо «не є і не хоче бути розтоптаною, як ганчірка в багнюці». Це речення чудово ілюструє ідеал, який пропагує Церква: не прагнення до добра, розуму чи краси, а самоприниження.
– Таке вчення, яке повторювали десятиліттями, дало свої результати. Польки й поляки навчилися бачити себе слабкими, негідними та гіршими. Замість того щоб вірити у власну спроможність і цінність, багато хто з нас досі живе в тіні релігійних наративів про провину, гріх і страждання, — додає Krzysztof Gwizdała.
На думку творця сайту apostazja.eu, саме тому перемога Karol Nawrocki — людини із соціальних низів, колишнього «хорошого хулігана», який опинився в центрі уваги, — не повинна дивувати. Для багатьох він був «своїм»: непоказним, звичайним, побитим життям. Не завадили ані повідомлення про його залежність, ані неясні обставини отримання квартири від літнього чоловіка. Навпаки — цей образ слабкості та розгубленості зробив його автентичнішим в очах тих, хто сам усе життя почувався недостатньо хорошим, щоб прагнути більшого. Trzaskowski був кимось із еліти, поруч із ким багато людей почуваються гіршими.
Ефект Nawrocki, тобто зростання кількості апостазій, демонструє не лише бунт проти нинішнього устрою влади Церкви та держави, а й глибший процес суспільної терапії. Дедалі більше людей відкидають релігійну педагогіку приниження — і роблять перший крок до повернення власної цінності.