Результати дослідження Нижньосілезького воєводського управління праці не залишають сумнівів: у Болеславці та Болеславецькому повіті немає — і в найближчому майбутньому не буде — потреби в молодих, освічених фахівцях. Навпаки: місцеві роботодавці чітко вказують, що передусім потребують фізичних працівників, робітників та операторів машин. Для порівняння — у сусідньому Зґожелецькому повіті компанії вже сьогодні та в перспективі п’яти років планують набирати фахівців із вищою освітою, зокрема у сферах передових технологій, медицини й навіть мистецької освіти.

Ще рік тому ми попереджали, що відсутність узгодженої стратегії розвитку може призвести Болеславець до стагнації. У статті «Болеславець за правління Романа втрачає соціально-економічні функції. Це випливає зі звіту Польської академії наук» ми били на сполох, що місто не готується до викликів сучасного ринку праці: цифровізації, автоматизації та зростання значення спеціалізованих компетентностей. На жаль, результати досліджень лише підтверджують ці побоювання — місцева влада нічого не зробила, щоб змінити цю тенденцію.

Тоді ми вказували, що без активної політики залучення сучасних компаній, підтримки інноваційних галузей та інвестицій в освіту молоді люди масово залишатимуть місто. Сьогодні цей прогноз справджується. Замість підтримки розвитку економіки, заснованої на знаннях, Болеславець залишається в моделі дешевої робочої сили, яка не пропонує ані перспектив, ані амбіцій.

Болеславець: робітник, а не магістр

З даних, зібраних у 114 підприємців Болеславецького повіту, чітко випливає: аж 31,7% нинішніх вакансій припадає на промислових робітників і ремісників, а в перспективі 5 років найбільше роботодавців шукатимуть операторів машин та обладнання — аж 42,7% запланованих наборів. У переліку професій майже повністю відсутні посади, що вимагають спеціалізованих знань і високої кваліфікації. Серед них, зокрема, працівник виробництва, водій вантажного автомобіля, секретар, будівельний робітник і фізіотерапевт.

Дивує той факт, що від 23,7% працівників не вимагають жодної формальної освіти, а лише 23,9% посад пов’язані з необхідністю закінчити магістратуру. Ба більше — у прогнозах на майбутнє спеціалізовані професії майже повністю зникають. Це тривожний сигнал для молодих мешканців повіту — особливо для тих, хто пов’язує своє майбутнє з вищою освітою.

Зґожелець: компетентності цінуються

Тим часом у Зґожелецькому повіті ситуація зовсім інша. Нині 21,2% вакансій припадає на фахівців, а в перспективі п’яти років саме фахівці будуть найчисленнішою професійною групою, яку шукатимуть. Професії, на які вказують підприємці зі Зґожельця, набагато різноманітніші та охоплюють, серед іншого, лікарів, фахівців із логістики, тестувальників програмного забезпечення, управителів нерухомістю та вчителів мистецтва.

Варто підкреслити, що аж 34,1% нинішніх вакансій вимагають закінчення магістратури — це більше, ніж у Болеславці. Ба більше, роботодавці прогнозують зростання значення дипломів і спеціалізованих кваліфікацій у найближчі роки.

Чи це наслідок відсутності бачення місцевої влади?

Постає питання: чи стагнація ринку праці Болеславця та його закритість для фахівців є результатом свідомої політики місцевої влади — президента міста та старости повіту? А можливо, радше її відсутності?

Болеславець інвестує в освіту значно менше, ніж Зґожелецький повіт: витрати на освіту в розрахунку на мешканця на кількасот злотих нижчі. У місті та повіті не розвиваються високоспеціалізовані галузі, не видно слідів стратегії залучення сучасних інвестицій чи підтримки стартапів. Непокоять також дані про технологічну трансформацію: лише 20,9% компаній Болеславця впровадили зміни, пов’язані з цифровізацією та автоматизацією, тоді як у Зґожельці — 27,5%.

Сьогодні молоді люди в Болеславці, які закінчують вищі навчальні заклади, практично приречені на трудову еміграцію — або до більших міст, або за кордон. А місцева влада, здається, цього не помічає. Бракує узгодженої стратегії утримання талантів і розвитку економіки, заснованої на знаннях.

Час ухвалювати рішення

Різниця між Болеславцем і Зґожельцем показує, що інша модель місцевого розвитку можлива. Якщо Болеславець має бути містом майбутнього, а не лише базою дешевої робочої сили, потрібна глибока зміна мислення — як місцевих керівників, так і роботодавців. А поки що молоді, амбітні та освічені мешканці змушені шукати своє місце деінде.

Підготовлено на основі дослідження потреби у професіях, кваліфікаціях і навичках у Нижньосілезькому воєводстві