Інцидент стався 6 березня близько 14:00 на вулиці Bohaterów Getta у Bolesławiec. Досі поліція підтвердила, що агресор словесно напав на водія та навмисно пошкодив його автомобіль. Як виявилося, він також дістав пневматичну зброю і вистрілив.
Як сьогодні повідомляє поліція Bolesławiec:
Учора вдень у результаті оперативних дій поліцейські з Bolesławiec затримали жителя Legnica, підозрюваного в агресивній поведінці та використанні пневматичної зброї 6 березня на території Bolesławiec. Із затриманим тривають процесуальні дії.
Нам зателефонував потерпілий водій і розповів усю історію.
Ми з нареченою поверталися зі Zgorzelec до Bolesławiec. Ми вже були за кільцевою розв’язкою, біля Orlen. У цей час важко виїхати зі станції. Раптом бачу чоловіка, який, не дивлячись ні на кого, виїжджає мікроавтобусом і повертає ліворуч у напрямку центру, але виїхав на смугу зустрічного руху. Водії почали йому сигналити. Я думав, що він зараз заїде на іншу територію і просто так скоротить собі шлях, але він просто почав їхати на мене. Тож я теж посигналив йому. Потім він поїхав прямо через світлофори аж до Hebe. Я саме теж їхав туди. Коли він зупинився біля магазину косметики, я пригальмував і запитав його через скло, чи він серйозно? А він крикнув мені: «Виходь із цієї машини, я тебе, **йоб твою, уб’ю! Вилазь, **йо, з цієї машини!». Я щось огризнувся у відповідь. Він відчинив двері, вдарив по моєму автомобілю та пошкодив бампер. Наречена злякалася і хотіла кинути в нього холодну каву, щоб він не підбіг до нас. Але, на жаль, вона розлила каву всередині автомобіля. Я бачив, що водій мікроавтобуса агресивний, тому поїхав далі, намагаючись знайти безпечне місце.
Через деякий час я помітив, що він їде за нами. Я повернув у бічну вуличку Targowa біля ринку. Потім праворуч на Bohaterów Getta. Тоді цей чоловік виїхав на середину перехрестя, не надав переваги іншому водієві та заблокував мені дорогу. Він зупинив автомобіль поруч зі мною так, що я нічого не міг зробити. Вискочив із машини й націлив на мене зброю. Я побачив, що він цілиться просто в мою голову — запанікував, пригнувся й почув постріл. Побачив дим чи пил, він сів в автомобіль і втік на червоне світло.
Я швидко вибіг із автомобіля, підбіг до хлопця, якому кур’єр не надав переваги в русі. Запитав, чи він бачив зброю. Він сказав, що бачив. Тоді я попросив його поїхати за мікроавтобусом і хоча б записати номерний знак. Він поїхав, але повернувся і сказав, що не мав шансів, бо той на мікроавтобусі пролетів на червоне світло біля суду й помчав далі.
Одразу після цього я зателефонував у поліцію. Функціонери шукали гільзу й питали, чи я відчував запах пороху. Я був у шоці: «Ніколи ніхто не цілився в мене зі зброї». У п’ятницю, коли мені показували фотографії підозрюваних, я без вагань упізнав того чоловіка: «Цих чорних очей я ніколи не забуду».
Я розповідаю все це, бо не розумію, як можна дістати зброю у звичайній дорожній ситуації. «Можна посперечатися, посигналити, але цілитися в когось із пістолета?» Це переходить усі межі.