Про поведінку священника нам повідомили учасники меси, яку він служив у понеділок, 10 лютого, на муніципальному кладовищі в Болеславці.

– Під час проповіді священник сказав дещо таке, що я була шокована, – розповідає учасниця похорону. – Я записала собі висловлювання священника: «Євреї ненавиділи Ісуса. Вони так сильно його ненавиділи, що наказали його вбити», – цитує священника читачка.

Під час похоронної меси ксьондз Łukasz Klimek, вікарій базиліки в Болеславці, виголосив довгу проповідь. Слова, які занотувала читачка, були частиною цього виступу. Священник Łukasz Klimek є вікарієм парафії Успіння Пресвятої Діви Марії та святого Миколая в Болеславці, катехитом у I Загальноосвітньому ліцеї в Болеславці, а також капеланом лікарні святого Луки в Болеславці.

Ми зв’язалися з керівником вікарія, настоятелем Bogusław Wolański. Однак він не міг відповісти на наші запитання, оскільки не був свідком події. Він скерував нас до вікарія. Ми надіслали електронного листа з цього приводу й чекаємо на відповідь.

У листі ми запитали: чи, на думку вікарія, процитовані слова містили антисемітський зміст? У якому контексті їх було сказано? Чи містив цей контекст також інформацію про те, що історичні постаті Ісуса Христа, Божої Матері та Йосипа також були євреями?

На жаль, Католицька церква не має жодних інших зобов’язань, окрім пристойності та бажання вести діалог із громадою, у якій функціонує, щоб відповісти на наші запитання.

Християнські церкви та антисемітизм

Християнські церкви мають багаторічну традицію проповідування антисемітизму. Уже 600 років у гнєзненському кафедральному соборі знаходиться непристойний барельєф із мотивом Judensau («Єврейська свиня»). Скульптура розташована в каплиці святого Андрія, зачиненій ґратами, неподалік від конфесії з реліквіями святого Войцеха.

Гнєзно є столицею першої польської церковної митрополії та резиденцією примасів. Там знаходиться могила покровителя Польщі. Тут коронували правителів із династії П’ястів, молився Іван Павло II, а сам об’єкт відвідують туристичні групи з усього світу.

Judensau бере свій початок у XIII столітті в Німеччині. У всій Європі в цей час поширюється антисемітизм. Євреїв звинувачують у ритуальних убивствах християнських дітей і нарузі над гостіями. Для простих людей ця неправдива інформація вважається правдою, особливо тому, що надходить від авторитетів, часто з амвонів. Сьогодні ми назвали б її фейковою новиною, поширюваною Церквою.

У XIII столітті на фасадах церков по всій Німеччині з’являються скульптури, що зображують рабина, який заглядає під свинячий хвіст, і єврейських дітей, які п’ють молоко із сосків тварини, що вважається нечистою.

Антисемітизм також був частиною спадщини реформатора Церкви Мартина Лютера. Саме його слова нацистська пропаганда використає для побудови наративу, який безпосередньо вестиме до погромів євреїв. Цитатами Лютера нацисти виправдовували злочини проти єврейського населення.

Коли представники Католицької церкви прагнуть польсько-єврейського діалогу та примирення, на них обрушується хвиля хейту. Це сталося з єпископом Rafał Markowski, головою Комітету з діалогу з юдаїзмом у польському єпископаті. Після його виступу в Єдвабному в інтернеті його засипали образами: «невіглас», «брехун», «єврей», «псевдоєпископ».

Гріх антисемітизму

У листі польських єпископів, оприлюдненому з нагоди 50-ї річниці соборової декларації «Nostra aetate», читаємо:

Антиюдаїзм і антисемітизм є гріхом проти любові до ближнього, гріхом, що нищить правду про християнську ідентичність, і тому їх категоричного засудження не можна пом’якшувати культурними, політичними чи ідеологічними умовами, у яких антиюдаїзм і антисемітизм існували в минулому. (...) християнсько-єврейський діалог ніколи не можна трактувати як «релігійне хобі» нечисленної групи ентузіастів, а він дедалі більше має проникати в основний напрям душпастирства, такий як катехизація, проповідування Божого Слова, паломництва до Святої Землі.

Цей лист, написаний у 2015 році, і надалі слід оновлювати та нагадувати про нього польським священникам.