Водонапірна вежа Concordia, готель Piast, дискотека Imperium, універмаг Mieszko — це об’єкти, які не лише визначали міський ландшафт, а й формували спогади поколінь. Кожен із них пробуджує сентимент і ностальгічні роздуми, символізуючи минулі часи та неповторні миті, проведені поруч із ними. Місця, що зникають у Болеславці, нагадують нам про крихкість пам’яті та цінність, яку несуть із собою місцеві історії.
З одними місцями пов’язана довша, серйозна історія, з іншими — лише ностальгія. Ніхто не описав у «Болеславецькому щорічнику», що відбувалося у клубі Brytania (будівля Bolko) чи на дискотеках в Imperium. Труби Керамічних заводів «Bolesławiec» також не дочекаються монографії. Немає інформації про магазин Merkury на вул. Jana Pawła II, старий дерев’яний амфітеатр у парку Bonina чи компанію Hemax на вул. Staroszkolna. Однак про інші об’єкти вже можна знайти цілком ґрунтовні дослідження або спогади.
Галерея (9)
Показати решту фотографій (6)
Знесення труб Керамічних заводів «Bolesławiec»
Знесення «Stokrotka»
Слони в Болеславці: у 60-х роках XX століття в Нижній Сілезії реалізовували програму впорядкування та розвитку міст. Цією нижньосілезькою програмою, зокрема, був охоплений Болеславець. У межах цієї програми Болеславець розпочав співпрацю з Новим Сончем, який на той час був своєрідним зразком у питаннях упорядкування та естетики міст. У 1969 році делегація з Болеславця вирушила до Нового Сонча. Жителі Болеславця також відвідали міста цього регіону, зокрема Мушину та Старий Сонч. Під час перебування в цій місцевості жителі Болеславця помітили, серед іншого, клумби у формі слонів. У результаті цього візиту було створено альбом із фотографіями різних тогочасних новинок у сфері озеленення міста. Навесні 1970 року в Болеславці спорудили дротяні каркаси слонів, заповнили їх землею та відповідно озеленили. Так з’явилися болеславецькі слони.
Готель Piast: У 1972–1978 роках у Болеславці планували будівництво готелю Kosmos, який мав стати новим символом розвитку туризму в регіоні. Однак цей проєкт не було реалізовано, і зрештою його втілили в Любіні. У Болеславці замість амбітних планів з’явився готель Piast. Цей об’єкт, класифікований як міський готель, став своєрідним пережитком минулої епохи. Його знесли у 2011 році.
Водонапірна вежа Concordia: У травні 2020 року сталася подія, що мала істотне значення для культурної спадщини Болеславця, — знесення історичної водонапірної вежі, яка колись була частиною комплексу будівель Concordia. Уся Concordia — важлива частина індустріальної історії Болеславця, свідок промислового розвитку міста наприкінці XIX століття.
На початку 70-х років XIX століття в регіоні Болеславця відбувся важливий промисловий розвиток, першопрохідцем якого був Samuel Woller. Як власник фабрики чесаношерстяної пряжі та ткацької фабрики в Leśna, він вирішив побудувати фабрику на території Górne Młyny у Болеславці. Прядильня, запущена у 1873 році, була відома англійськими зразками як у конструкції, так і в застосованих технологіях. Шерсть безпосередньо постачали з Англії та її колоній, що свідчило про амбіції й міжнародний масштаб підприємства.
Спочатку на прядильні працювали 150 робітників, що стало важливим внеском у місцевий ринок праці. Після завершення Першої світової війни підприємство зазнало низки вдосконалень, а в 1921 році звели нову будівлю, у якій розмістили характерну вежу з написом «Concordia». У 20-х роках XX століття компанія стала одним із найдинамічніше зростаючих підприємств Болеславця.
На жаль, виробництво на прядильні припинили у 1943 році, а її територію пристосували для промислових потреб, зокрема для виробництва авіаційних деталей для «Weser – Flug AG». У період Другої світової війни, від 2 жовтня 1944 року, на об’єкті діяв підтабір примусової праці AL Bunzlau II, пов’язаний із концентраційним табором Gross-Rosen. В’язні, які там працювали, були залучені, зокрема, до виробництва крил для винищувачів Focke-Wulf 190, що стало сумним епізодом в історії підприємства.