Водонапірна вежа Concordia, готель Piast, дискотека Imperium, універмаг Mieszko — це об’єкти, які не лише визначали міський ландшафт, а й формували спогади поколінь. Кожен із них пробуджує сентимент і ностальгічні роздуми, символізуючи минулі часи та неповторні миті, проведені поруч із ними. Місця, що зникають у Болеславці, нагадують нам про крихкість пам’яті та цінність, яку несуть із собою місцеві історії.
З одними місцями пов’язана довша, серйозна історія, з іншими — лише ностальгія. Ніхто не описав у «Болеславецькому щорічнику», що відбувалося у клубі Brytania (будівля Bolko) чи на дискотеках в Imperium. Труби Керамічних заводів «Bolesławiec» також не дочекаються монографії. Немає інформації про магазин Merkury на вул. Jana Pawła II, старий дерев’яний амфітеатр у парку Bonina чи компанію Hemax на вул. Staroszkolna. Однак про інші об’єкти вже можна знайти цілком ґрунтовні дослідження або спогади.
Знесення труб Керамічних заводів «Bolesławiec»
Знесення «Stokrotka»
Слони в Болеславці: у 60-х роках XX століття в Нижній Сілезії реалізовували програму впорядкування та розвитку міст. Цією нижньосілезькою програмою, зокрема, був охоплений Болеславець. У межах цієї програми Болеславець розпочав співпрацю з Новим Сончем, який на той час був своєрідним зразком у питаннях упорядкування та естетики міст. У 1969 році делегація з Болеславця вирушила до Нового Сонча. Жителі Болеславця також відвідали міста цього регіону, зокрема Мушину та Старий Сонч. Під час перебування в цій місцевості жителі Болеславця помітили, серед іншого, клумби у формі слонів. У результаті цього візиту було створено альбом із фотографіями різних тогочасних новинок у сфері озеленення міста. Навесні 1970 року в Болеславці спорудили дротяні каркаси слонів, заповнили їх землею та відповідно озеленили. Так з’явилися болеславецькі слони.
Готель Piast: У 1972–1978 роках у Болеславці планували будівництво готелю Kosmos, який мав стати новим символом розвитку туризму в регіоні. Однак цей проєкт не було реалізовано, і зрештою його втілили в Любіні. У Болеславці замість амбітних планів з’явився готель Piast. Цей об’єкт, класифікований як міський готель, став своєрідним пережитком минулої епохи. Його знесли у 2011 році.
Водонапірна вежа Concordia: У травні 2020 року сталася подія, що мала істотне значення для культурної спадщини Болеславця, — знесення історичної водонапірної вежі, яка колись була частиною комплексу будівель Concordia. Уся Concordia — важлива частина індустріальної історії Болеславця, свідок промислового розвитку міста наприкінці XIX століття.
На початку 70-х років XIX століття в регіоні Болеславця відбувся важливий промисловий розвиток, першопрохідцем якого був Samuel Woller. Як власник фабрики чесаношерстяної пряжі та ткацької фабрики в Leśna, він вирішив побудувати фабрику на території Górne Młyny у Болеславці. Прядильня, запущена у 1873 році, була відома англійськими зразками як у конструкції, так і в застосованих технологіях. Шерсть безпосередньо постачали з Англії та її колоній, що свідчило про амбіції й міжнародний масштаб підприємства.
Спочатку на прядильні працювали 150 робітників, що стало важливим внеском у місцевий ринок праці. Після завершення Першої світової війни підприємство зазнало низки вдосконалень, а в 1921 році звели нову будівлю, у якій розмістили характерну вежу з написом «Concordia». У 20-х роках XX століття компанія стала одним із найдинамічніше зростаючих підприємств Болеславця.
На жаль, виробництво на прядильні припинили у 1943 році, а її територію пристосували для промислових потреб, зокрема для виробництва авіаційних деталей для «Weser – Flug AG». У період Другої світової війни, від 2 жовтня 1944 року, на об’єкті діяв підтабір примусової праці AL Bunzlau II, пов’язаний із концентраційним табором Gross-Rosen. В’язні, які там працювали, були залучені, зокрема, до виробництва крил для винищувачів Focke-Wulf 190, що стало сумним епізодом в історії підприємства.