Гіркі ліки найкраще лікують, але те, що ця демократія виявиться такою несмачною та неїстівною, стало для нас цілковитою несподіванкою. Романтичність поляків найкраще відчувається тоді, коли вони борються, страждають, підкорюють недосяжні вершини й нарікають, що вони такі складні. А потім, коли треба вдягнути робочі рукавички та одяг і прибрати після битви, на романтичність уже розраховувати не доводиться. Вона зникає, мов дух у «Дзядах» після завершення Задушок.
І той, хто звик працювати й хоче виконати свою роботу, визираючи в це метафоричне вікно на демократичну Польщу, замислюється лише над тим, із чого почати прибирання. А той, хто не любить прибирання та роботи, завішує вікно товстою завісою і в домашньому затишку творить власні світи, у яких і далі романтично бореться, — а з ким? Це залежить, адже є такі, хто постачає йому ворогів на будь-який смак.
Я з тих, хто бере до рук швабру й прибирає, і водночас із тих, хто проклинає тих, хто все це захарастив, зруйнував і пішов собі, лаючись як швець.
Я не розраховувала на дива і на те, що в кожному місті назавжди спалахне веселка, а єдинороги демократії бігатимуть міськими парками. Вибори для мене, якщо скористатися відомим порівнянням, — це як поїздка в метро. Немає такої лінії, яка довезе мене просто до дверей мого дому. Завжди треба трохи пройти або навіть зробити пересадку.
Я помічаю, що моя лінія — Коаліція 15 жовтня, яка досі довозить мене близько до дому, — постійно змінює маршрути, адже чергові аварії, спричинені восьмома роками руйнування демократії PiS і Solidarna Polska, не дозволяють їхати плавно.
Що дає мені змогу задовільно користуватися цією лінією в цьому напрямку: розблокування коштів із KPO, відновлення програм in vitro, повернення суспільних медіа, Adam Bodnar на посаді міністра юстиції, припинення витоку мільйонів із фонду для жертв злочинів, початок кінця релігії в школах, скасування HiT, а передусім — те, що Коаліція 15 жовтня триває, і це попри кардинальні розбіжності. Це багато говорить про силу цього нестабільного коаліційного утворення та про нас.
Є багато речей, за які я й надалі боротимуся, але яких Коаліція 15 жовтня мені не забезпечила, щоразу обираючи демократію та Європейський Союз, у межах якого я почуваюся вільною громадянкою Польщі — місця, де я живу.