– У п’ятницю ввечері (12 квітня — ред.) мій партнер почав відчувати біль ззаду, ніби в ділянці куприка. У суботу вранці він встав і сказав, що все погано, бо дуже сильно болить ззаду. Однак він пішов на роботу, а коли повернувся, сказав: «Я не можу стояти, мені вже так боляче». Близько 22:00 він поїхав до нічної та святкової медичної допомоги й розповів, що відбувається. Лікарка накричала на нього і сказала, що з таким не приходять. На її думку, черговий хірург у нічну зміну не для того, щоб оглядати такі речі. Тож він повернувся додому і всю ніч терпів, бо не міг спати. У неділю мучився, взагалі не міг ходити. З неділі на понеділок майже не спав — такий був страшний біль. У понеділок він пішов до сімейного лікаря. Коли сімейний лікар це побачив, то сказав, що потрібен лише розтин і негайне, термінове направлення до хірурга в хірургічну амбулаторію. Виявилося, що до хірургічної амбулаторії терміново в Bolesławiec не записують. Найраніше його хотіли записати на 7 травня. Сказали, що в них не буває нічого «термінового», — розповідає пані Beata.

– У понеділок нічого не вдалося зробити. У вівторок я телефонувала до всіх навколишніх лікарень. У Lwówek нас прийняли. Ми приїхали, лікар це побачив і сказав, що пацієнта має оглянути хірург, і додав: «Найкраще, якщо ви поїдете до себе і нехай його приймуть у відділення», — каже пані Beata.

– Партнер знову поїхав у вівторок уночі, бо вже не міг витримати болю, до приймального відділення. Знову чергувала та сама лікарка. Вона його прогнала. У мене є запис розмови, де вона, лікарка, каже, що не займається такими речами і щоб ми знайшли іншого хірурга, — пояснює пані Beata. — І відправила його додому. Він не спав усю ніч. Сьогодні вранці, коли встав, у нього все це прорвалося. Я попросила подругу поїхати з ним до лікарні, бо була на роботі й не могла піти. Подруга зайшла «напролом» і сказала, що пацієнта вже просто нудить від знеболювальних, бо йому наказують приймати лише їх, що йому боляче і все прорвалося. Тоді вони злякалися, і лише після цього лікар прийняв його та сказав: «Пане, вже запізно, тепер ми лікуватимемо ускладнення. Чому ви не звернулися раніше?». Партнер відповів, що звертався. На це лікар сказав, що це неймовірно, що ніхто не захотів його оглянути.

На думку пані Beata, це не перша людина, з якою так неемпатично поводилися. — У моєї доньки є подруга. Сестра цієї подруги так ходила з болем у животі до нічної та святкової медичної допомоги, що в неї прорвався апендикс. Бо біль у животі — цитую — не є причиною потрапляти до SOR, — додає обурена жінка.

– Скажу чесно, я в жаху від того, що відбувається в Bolesławiec. У Lwówek нас приймають і дивуються, що в Bolesławiec відбуваються такі речі. Вони кажуть: «Але ж у вас є власний SOR». Ми відповідаємо, що вони не хочуть нас приймати, а вони просто не вірять. Скажу також, що коли я розмовляла з одним працівником лікарні св. Луки, він сказав, що є одна зміна, яка саме так сортує людей. Додам, що коли я потрапила до SOR зі своїм високим тиском і проблемами із серцем, мене прийняли по-людськи. Лікар, який у той момент чергував у цьому SOR, зайнявся мною як належить. А тепер інша зміна просто поставилася до мого партнера як до сміття. Я вже написала електронного листа Bolesławiec уповноваженій з прав пацієнтів і сьогодні намагалася до неї додзвонитися, але, звісно, ніхто не відповідав на телефон, — каже пані Beata.

– Наразі партнеру спочатку лікуватимуть наслідки цього недогляду. Лише потім його приймуть у відділення і прооперують, коли очистять усю інфекцію та всі бактеріальні ускладнення, — наприкінці розповіді додає розчарована жителька Bolesławiec.

Ми звернулися по коментар до Kamila Barczyka, директора лікарні св. Луки. Ось відповідь від 23 квітня:

У відповідь на звернення, надіслане електронною поштою 18 квітня 2024 року, щодо інциденту — неналежного поводження з пацієнтом у SOR — повідомляю:

без зазначення персональних даних пацієнта ми не можемо перевірити звернення. До SOR протягом доби звертаються кілька сотень людей із різними проблемами.

З повагою
Kamil Barczyk

Того ж дня, тобто 23 квітня, ми відповіли директору так:

Дані пацієнта — (...). Ми не знаємо, чи це щось змінює, адже, як випливає з надісланої історії, його навіть не запитали про прізвище та не зареєстрували в системі. Однак у нас є запис розмови з лікаркою, тому візит задокументований. На записах камер спостереження це також має бути зафіксовано.

На цей лист ми вже не отримали відповіді.

Який у вас досвід взаємодії з лікарнею св. Луки в Bolesławiec? Свої історії можете описати в коментарях до статті.