Як читаємо на The Bad Bunzlauer:

Із учорашньої вечірньої пробіжки. На зображенні карти видно кільцеву розв’язку в напрямку Łaziska/Bolesławiec (червоний «X») — це місце, де знайшли цей собачий скелет. Не раджу самотніх прогулянок увечері в цьому районі. (…) Схоже, у нас тут водяться вовки.

TBB про подію

На думку частини коментаторів, це, однак, не собачий скелет, а косулі.

Що стосується випадків загризання собак, то такі випадки вже траплялися в нашому повіті. У травні 2018 року ми опублікували на своїх сторінках добірку інформації про те, чому вовки нападають на собак, а також кому повідомляти про такі ситуації. Доктор Sabina Nowak свого часу написала на сайті Stowarzyszenia dla Natury „Wilk”:

Собаки — це одомашнені вовки. Ці два види можуть схрещуватися, що доводить: попри тривалий процес одомашнення, генетично вони мало відрізняються. Вовки, ймовірно, переконані, що собаки досі є вовками. Вони не знають, що собака має власника, який його годує й утримує, а часто ще й дуже любить. Вони сприймають собак як конкурентів за територію та їжу. Якщо собаки можуть бігати без повідка, вони регулярно відвідують прилеглі ліси й залишають там фекалії та сечу, особливо на екскрементах і мітках вовків. Вони також під’їдають рештки вовчих жертв. Ми часто бачимо це на записах із наших фотопасток. Для місцевої вовчої родинної групи це однозначно означає позначення її території та спробу захопити її чужою особиною, а також загрозу для її потомства. Це приблизно так, ніби чужа людина заходила до нашого дому, розкидала там свої речі, їла з холодильника й облаштовувалася за нашої відсутності, а потім зникала.

Вовча батьківська пара, яка захищає своє потомство та харчові ресурси, йдучи за запаховим слідом, дуже легко потрапляє до подвір’я, де живе такий собака. Вона також легко може впізнати його під час зустрічі в польових умовах. Тому випадки вбивства собак місцевими вовками в лісі, на полях, навіть на подвір’ї та біля будки не є рідкістю.

Можливе загризання собаки вовком не є актом сліпої агресії, а радше захистом власних ресурсів. Саме тому вовки не становлять загрози для людей, адже для вовка людина не є конкурентом у довкіллі.

Часто спостерігаються випадки агресії собак щодо інших собак, а також напади собак на сільськогосподарських тварин. На жаль, у таких ситуаціях найчастіше у смерті собаки або загибелі худоби звинувачують вовків. Неправда, що небезпеку становлять лише бездомні чи безпритульні собаки, адже винуватцями таких подій можуть бути тварини, які мають власників. Між собаками, що живуть по сусідству, можуть існувати настільки гострі антагонізми, що вони загризають одна одну. На це також вказують генетичні дослідження слини, взятої з ран покусаних або мертвих собак.

Більше того, у природному середовищі, а нині навіть поблизу забудови, собак можуть убити дикі кабани, зокрема самиці, які захищають своє потомство. Вони можуть сильно покусати або навіть убити собаку, якщо відчувають загрозу для себе чи своїх дитинчат.

Я не вважаю, що вовки, які вбивають собак, становлять загрозу для людей, тому радше немає потреби бити на сполох і сіяти паніку в районах, де трапляються такі випадки. Однак добре, щоб усі власники собак знали: польське законодавство забороняє відпускати собак без повідка в лісі. Собаки, навіть улюблені кімнатні песики, можуть бути дуже вправними вбивцями лісових тварин, косуль і навіть оленят. Це підтверджують наукові дослідження. Також слід пам’ятати, що, відпускаючи собаку без повідка в лісі, ми наражаємо його на небезпеку з боку диких тварин, які там живуть.

Що робити, якщо вовк уже загриз нашу собаку?

Як повідомляла у 2018 році Gmina Bolesławiec:

[…] Державна скарбниця відповідає за шкоду, завдану тваринами, що перебувають під видовою охороною, зокрема вовками.

  1. Про завдану шкоду необхідно негайно повідомити Регіонального директора з охорони навколишнього середовища у Вроцлаві, який проводить огляд і оцінювання збитків, а також визначає розмір компенсації та порядок її виплати.
  2. Постраждала особа зобов’язана довести, що шкоду завдали вовки. Крім того, слід пам’ятати про кілька правил:
    • не слід прибирати загризену тварину до прибуття осіб, які проводитимуть огляд
    • необхідно зберегти всі сліди події
    • за можливості потрібно зробити фотодокументацію загризеної тварини та інших слідів у межах місця події (сліди лап, сліди волочіння жертв, фекалії), а також самого місця події й використаних засобів захисту, наприклад огорожі.

    Про завдані збитки також слід повідомити ветеринара, який може встановити причини смерті постраждалої тварини, скласти опис стану тіла та визначити іншу важливу інформацію, що допоможе правильно розглянути заяву на компенсацію, а також представників мисливських товариств і лісництва, які можуть обстежити місце події на предмет наявності слідів хижаків чи інших характерних ознак їхньої присутності, а також оглянути тіло.
  3. Компенсація не виплачується, якщо шкода, завдана вовками, виникла від заходу до сходу сонця, а тварини залишалися без безпосереднього нагляду. У спірних питаннях щодо розміру компенсації за шкоду, завдану, зокрема, вовками, рішення ухвалюють суди загальної юрисдикції
  4. Постраждала особа повинна подати заяву на компенсацію разом із необхідними додатками, переліченими в заяві. Компенсація охоплює ринкову вартість убитої тварини, витрати на утилізацію туші та її транспортування до найближчого підприємства, що займається утилізацією туш, вартість візиту ветеринара, який констатував загибель тварини, а також витрати на лікування на підставі поданих рахунків.