Авторка підкреслює, що суспільні медіа відіграють ключову роль у період перед виборами та під час виборчої кампанії, виконуючи багато важливих функцій. Оскільки суспільні медіа є інституціями, що фінансуються з державних коштів, на них лежить відповідальність за надання об’єктивної, достовірної та збалансованої інформації.
Проблема участі суспільних медіа в широко зрозумілій виборчій кампанії розглядається як один із необхідних елементів нейтральності органів державної влади. Спосіб функціонування медіа є критично важливим для забезпечення «рівності шансів» учасників виборчого процесу, адже саме так відбувається «пов’язання» ролі суспільних медіа з принципом рівності виборів.
Свобода висловлювань відіграє ключову роль у кожній демократичній державі та суспільстві, тому важливо, щоб механізми відповідної правової системи забезпечували реальну можливість її реалізації. Конституція РП від 2 квітня 1997 року у статтях 14 і 54 гарантує свободу медіа та свободу висловлювань.
Гарантом свободи слова, а також виконання суспільними медіа законодавчих обов’язків відповідно до ст. 213 Конституції РП є Національна рада з питань радіомовлення і телебачення. Вона стоїть на сторожі свободи слова, права на інформацію та суспільного інтересу, що реалізується за допомогою радіомовлення і телебачення.
Описуючи обов’язки суспільних мовників у світлі міжнародних стандартів, авторка нагадує, що у рішенні у справі «Handyside проти Сполученого Королівства», яке є одним із найважливіших страсбурзьких рішень у справах щодо свободи висловлювань, Суд зазначив:
«свобода висловлювань є однією з опор демократичного суспільства, (...) тому вона не обмежується лише інформацією та поглядами, які сприймаються прихильно, вважаються необразливими або нейтральними, а поширюється також на ті, що ображають, обурюють або викликають занепокоєння в державі чи частині суспільства. Адже саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості до інших поглядів, без яких демократичне суспільство не існує».
У контексті виборів зі ст. 21 Закону про радіомовлення і телебачення випливає, що на суспільні медіа покладено обов’язок політичної нейтральності. По-перше, така нейтральність має означати забезпечення рівного доступу для всіх конкуруючих політичних угруповань (кандидатів). Це повинно гарантуватися законом, зокрема встановленням часу мовлення та свободи переданого змісту.
По-друге, нейтральність суспільних медіа стосується способу висвітлення суспільних подій у період широко зрозумілої виборчої кампанії.
Czy TVP wypełnia obowiązki mediów publicznych?
У постанові Національної ради з питань радіомовлення і телебачення щодо доступу до ефіру вищих органів держави від 1996 року зазначено, що суб’єктами, уповноваженими безпосередньо публічно спілкуватися з громадянами, є лише чотири особи в державі, яких називають вищими органами держави. Це такі особи:
- президент Республіки Польща,
- маршалки Сейму та Сенату,
- голова Ради міністрів.
Положення про безпосереднє представлення та роз’яснення політики держави також особливо важливе для самих мовників. У цьому випадку функція мовників має зводитися до надання ефіру згаданим політикам без права коментувати й оцінювати представлені виступи безпосередньо після їх трансляції. Зазвичай це відбувається лише в найближчих випусках інформаційних програм на каналах окремих програм Telewizji Polskiej.
Підсумовуючи, д-р Домініка Бихавська-Сінярська підкреслює, що за виконанням завдань, покладених на суспільні медіа, наглядає Національна рада з питань радіомовлення і телебачення, яка на підставі звітів, представлених мовниками, контролює час, відведений окремим політичним силам, а в разі порушення норм, що випливають із закону чи постанов, може втрутитися щодо мовника (ст. 6 ч. 2 п. 5 Закону RTV). Голова Національної ради з питань радіомовлення і телебачення на підставі ст. 53 Закону RTV може накладати фінансові санкції у разі невиконання мовниками законодавчих обов’язків.