Державна прокуратура повідомляє, що направила до Воєводського адміністративного суду у Варшаві позицію, у якій просить відхилити скарги екологічних організацій на рішення Генерального директора з охорони довкілля від 30 вересня 2022 року у справі експлуатації буровугільної шахти «Turów».
Слідчі:
Справа Turów є багатоплановою, а увага громадськості досі зосереджувалася на питанні міжурядової суперечки, гучним етапом якої було провадження в Суді Європейського Союзу, остаточно припинене після відкликання Чехією позову проти польської сторони. Важливим аспектом також було винесення Воєводським адміністративним судом у Варшаві ухвали про призупинення виконання екологічного рішення щодо Turów, яку, однак, у липні цього року скасував Вищий адміністративний суд.
І підкреслюють:
Однак доля Turów залишається невизначеною, оскільки екологічні організації оскаржують по суті екологічне рішення Генерального директора з охорони довкілля від 30 вересня 2022 року. На це рішення вони подали скарги до Воєводського адміністративного суду у Варшаві. Їхнє можливе задоволення знову загрожувало б призупиненням видобутку вугілля в Turów.
Скарги до ВАС подали Die Große Kreisstadt, Fundacja Greenpeace Polska, Stowarzyszenie Ekologiczne EKO-UNIA, Stowarzyszenie Greenpeace Česka Republika, Horst Schiermayer, Greenpeace e.V. зі штаб-квартирою в Гамбурзі, а також Fundacja Frank Bold. Висунуті цими організаціями закиди стосуються насамперед звіту інвестора про вплив на довкілля, який був підставою для ухвалення рішення GDOŚ.
Прокуратура просить відхилити скарги екологів
Державна прокуратура направила до ВАС позицію, у якій просить відхилити скарги з огляду на «встановлення того, що зміст рішення природоохоронного органу відповідає чинному законодавству». На думку Державної прокуратури, закиди щодо екологічного звіту, підготовленого інвестором шахти, є необґрунтованими: – Всупереч твердженням скаржників, Генеральний директор з охорони довкілля слушно визнав звіт документом, що доводить: видобуток у Turów можна продовжувати відповідно до чинного законодавства.
Слідчі додають:
У своїй позиції прокурор зазначив, що звіт було підготовлено за участю багатьох експертів — визнаних у своїх галузях висококваліфікованих фахівців. Деякі з них брали участь у процесуальних діях за участю німецької та чеської сторін. Уніфіковану версію звіту підготували з урахуванням зауважень і пропозицій, поданих сторонами, громадськістю, а також під час транскордонних консультацій. Варто підкреслити, що звіт не лише відповідає законодавству, а й передбачені ним рекомендації щодо моніторингу та захисних заходів навіть виходять за межі вимог, установлених нормативними положеннями.
Прокурор визнав, що GDOŚ правильно виходив із того, що оскільки екологічні організації стверджували про існування зв’язку між діяльністю Turów і негативними явищами (наприклад, поганим станом будівель у населеному пункті Zittau), саме на них лежав обов’язок довести цей зв’язок. Організації не надали доказів цієї обставини, а також не взяли до уваги той факт, що на стан будівель у Zittau вплинула діяльність колишніх шахт Olbersdorf та шахт на території самого міста.
Як додатково повідомляють слідчі:
Прокурор не погодився зі скаржниками, що під час провадження було порушено принцип двоінстанційності через те, що GDOŚ не скасував попереднє рішення Регіонального директора з охорони довкілля. Відповідно до Кодексу адміністративного провадження таке скасування та передання справи на повторний розгляд можливі, коли орган першої інстанції діяв із порушенням законодавства, а обсяг питань, які необхідно з’ясувати, істотно впливає на вирішення справи.
Однак у цьому випадку такої ситуації немає, оскільки внесені GDOŚ зміни до рішення RDOŚ мали лише уточнювальний характер і не змінювали його суті.
А також доповнюють:
У позиції також враховано місце шахти Turów у національній системі енергетичної безпеки. Як підкреслив прокурор, Електростанція Turów фактично залежить від цієї шахти. Електроенергія з Turów відіграє роль стабілізатора національної енергосистеми, і нині немає можливості повністю замінити її відновлюваними джерелами, на які вказували скаржники.
Із зібраних у справі доказів випливає, що інвестор застосував рішення, які мінімізують вплив шахти на довкілля. Це стосується також впливу на поверхневі та підземні води. Важливо, що інвестор правильно оцінив ризик так званого кумулятивного впливу, врахувавши наявність розташованої поблизу електростанції, так званого зовнішнього відвалу та складу гіпсу, які межують із шахтою.
Рішення у цій справі матиме важливе значення для вирішення нині призупиненої справи про концесію на шахту.