– Минулого тижня до Міського управління поліції в Legnica звернулася жінка, яка заявила, що її ошукали на суму 88 тисяч злотих – повідомляє ком. Jagoda Ekiert, прессекретарка поліції в Legnica.

Потерпіла, переглядаючи інтернет, побачила рекламу із закликом придбати акції компанії, яка будує газопровід. Зацікавившись, вона заповнила анкету, в якій вказала свій номер телефону. Через кілька днів їй зателефонував чоловік, який представився представником інвестора. Речниця: – На жаль, жінка спокусилася обіцянками швидкого прибутку та надала співрозмовнику свої дані. На наступних етапах шахрай інструктував жінку й попросив її встановити надіслане посилання через застосунок WhatsApp, що вона й зробила.

Через деякий час жителька Legnica зрозуміла, що з її рахунку зникли гроші. Тепер справу розслідують правоохоронці.

Поліція:

Методів подібного шахрайства дуже багато, насправді кожне провадження може відрізнятися легендою, під якою зловмисник телефонує потерпілому, способами дій і передавання грошей. Водночас спільним знаменником усіх таких шахрайств ЗАВЖДИ є:

  • контакт зловмисника з потерпілим телефоном або електронною поштою — особистої зустрічі ніколи не відбувається;
  • чинення тиску на потерпілого, щоб він діяв швидко, ні з ким не контактував, тримав у таємниці свої дії та не переривав телефонних розмов.

Крім того, дуже часто потерпілого просять:

  • встановити на своєму пристрої (телефоні, комп’ютері) програму для віддаленого доступу до робочого столу (наприклад, AnyDesk);
  • додати в системі електронного банкінгу невідомий пристрій як «довірений»;
  • повідомити коди BLIK;
  • зайти на сайт банку не через введення адреси в пошуковику чи застосунку, а за отриманим посиланням, яке перенаправляє потерпілого на підроблені сторінки банку або шлюз, що дає змогу вибрати свій банк чи здійснити онлайн-платіж.
Як не втратити гроші?

    Якщо телефонує людина, яка представляється працівником банку й каже, що гроші під загрозою, — слід завершити розмову та самостійно зателефонувати на гарячу лінію банку. Або звернутися до найближчого відділення банку.
  • Не слід додавати чужі пристрої як «довірені» до системи електронного банкінгу.
  • Не можна повідомляти коди BLIK незнайомим людям, а якщо їх просить навіть знайома особа, наприклад через WhatsApp, Messenger або SMS, — завжди потрібно зателефонувати цій людині або комусь, хто може безпосередньо з нею зв’язатися й підтвердити це прохання.
  • Слід уникати встановлення програм для «віддаленого доступу», якщо до цього спонукають сторонні люди, особливо коли це пов’язано з будь-якими інвестиційними діями.
  • Не можна піддаватися тиску співрозмовника та вчиняти необдумані дії.
  • Варто пам’ятати, що банк сам може блокувати хакерські атаки й крадіжки грошей із рахунків та відповідає за розміщені в ньому кошти.
  • Не можна повідомляти нікому логін і пароль до інтернет-банкінгу.
  • Не слід реагувати на електронні листи й повідомлення від банку з проханням повідомити одноразовий пароль/код, дані платіжної картки, змінити пароль або увійти через посилання.
  • Щоб безпечно інвестувати на біржі (що також пов’язано з інвестиційним ризиком, про який слід пам’ятати), потрібно відкрити інвестиційний рахунок у ліцензованому KNF брокерському домі.
  • Поліція: –
  • «Вигідних можливостей» не існує.