Питання повернулося під час сесії міської ради, яка відбулася 31 серпня. Президент Болеславця Piotr Roman повідомив депутатам про перебіг переговорів із Tadeusz Szulc, директором Відділу управління нерухомістю PKP у Вроцлаві. У липні цього року міська адміністрація отримала лист, у якому PKP пропонує місту передати права на нерухомість. Компанія оцінила вартість ділянки у 3 млн злотих. – Це доказ того, що варто було вести переговори й чекати, – сказав Roman.

Президент відповів директору Szulc, що відповідно до закону про комерціалізацію існує можливість безоплатної передачі майна органам місцевого самоврядування. Однак Szulc відповів, що компанія не може безоплатно відчужити цю ділянку.

– Багаторічна дискусія з Відділом управління нерухомістю добігає кінця. Нагадаю, що дотеперішні пропозиції компанії сягали 7 мільйонів злотих [była mowa też o 10 mln – przyp. red.] – підсумував Piotr Roman. – Тепер очікую від вас рішення: я можу запропонувати зміни до бюджету або ми й надалі вестимемо переговори з PKP.

Слово взяв Cezariusz Rudyk, голова клубу «Громадянської платформи». – Я з великим задоволенням сприйняв інформацію про завершення переговорів із PKP, нарешті з’явилося світло в кінці тунелю, – сказав він. – Однак хотів би знати, що саме пропонує нам PKP. Цю територію поділено на чотири ділянки. Чи пропонує компанія нам усі чотири ділянки за 3 млн злотих, чи лише одну четверту від цієї суми?

Roman відповів, що йдеться про територію площею близько 1,3 га. – Ділянки «вуса» [stare torowiska – przyp. red.] від самого початку нас не цікавили, нас цікавила основна частина ділянки, – підкреслив він.

Місто має можливість придбати цю нерухомість у позаконкурсному порядку. – Однак це призведе до того, що ми не зможемо вільно розпоряджатися цією землею, там мала б постати інвестиція суспільного призначення, – пояснював Roman. Другий варіант – взяти участь у торгах. – Тоді ми мали б повну свободу розпоряджатися ділянкою. Але позиція ґміни на торгах гірша, ніж приватної особи. Щоб ми могли взяти участь у торгах, міська рада мала б ухвалити відповідне рішення. А воно є публічним. Усі зацікавлені знали б, скільки президент може заплатити. Достатньо було б запропонувати на один злотий більше – і торги виграно. На мою думку, цю територію слід купити в позаконкурсному порядку.

До дискусії долучився Jarosław Kowalski з «Болеславець XXI»: – У мене запитання: що сталося б, якби депутати в грудні 2009 року послухали опозицію і внесли до бюджету на 2010 рік суму 7 млн злотих? Чи здійснили б ми інші інвестиції? Чи власник площі, побачивши в бюджеті запис про 7 млн, знизив би суму до 3 млн?

Тему продовжив Roman. – Я пригадую, що одним з аргументів, через які опозиція голосувала проти бюджету, була відсутність у ньому фінансової статті під назвою «купівля Східного вокзалу». Я чудово пам’ятаю ту сесію, – підкреслив він. – За лаштунками я навіть чув, що цю ділянку слід купити за будь-які гроші. Сьогодні я не хотів говорити тріумфальним тоном, мовляв, «я мав рацію». Разом нам вдалося заощадити кілька мільйонів злотих. Якби я піддався опозиції, то втратив би 4 млн злотих. Я теж припускався помилок, але іноді варто вдарити себе в груди й сказати «mea culpa», а не говорити, що це великий успіх PO, – додав він. – Я ніколи не казав, що місто має купити цю територію за 10 млн злотих, – заперечив Rudyk.

Слово також взяв Bogusław Nowak. – Усі ви спостерігали за голосуванням опозиції у справі Східного вокзалу, – сказав він. – Думаю, що саме під тиском «Громадянської платформи» почалися переговори з PKP, і пан президент нарешті зрушив з місця...

Однак депутату не дозволили закінчити речення і оголосили перерву.

– У більшості випадків я говорив про отримання території, а не про те, скільки за неї слід заплатити, – пояснював згодом голова клубу PO. – Саме президент має обрати найкращу форму купівлі цієї ділянки. Раніше називали суму 7 млн злотих, але йшлося про чотири ділянки з «вусами», а не про одну. Коли ж у бюджеті були надлишки, я запитував пана президента, чи був би він готовий спрямувати будь-які кошти на викуп Східного вокзалу. Я ніколи не казав, скільки він має витратити.

На думку Rudyka, міська ґміна повинна отримати територію в позаконкурсному порядку. – Але ми закликаємо пана президента спочатку оцінити цю ділянку, щоб ми знали, скільки вона коштує, – додав він.

(інформація ii)