Подія у Facebook: https://www.facebook.com/events/1183188315709946/

24 травня померла Дорота. Вона була на п’ятому місяці вагітності. До лікарняного відділення в Новому-Тарзі вона потрапила з безводдям. Замість того щоб лікувати Дороту й рятувати її від сепсису, медсестри наказали їй лежати з піднятими ногами, бо це мало допомогти відновити навколоплідні води. Дорота скаржилася на головний біль, а показники, що свідчили про запальний процес в організмі, зростали. Почалося блювання. Лежачи з піднятими ногами, Дорота провела останні дні свого життя. Коли о 5:20 ранку констатували смерть плода, лікарі лікарні імені Яна Павла II замість того, щоб негайно рятувати життя Дороти, зателефонували воєводському консультанту по прикриття. Дороту кваліфікували до операції лише після консультації о 7:30. Тобто ще дві години очікування й приречення Дороти на смерть. Дорота померла о 9:39.

Символічно! Лікарня в Новому-Тарзі, названа на честь Яна Павла II, ще 2005 року оголосила, що в цьому закладі вагітності не переривають. Амінь.

2019 року кардинал Дзівіш передав лікарні реліквію Яна Павла II, сказавши: «Тут пацієнти й близькі, які їх відвідують, а також працівники сфери охорони здоров’я зможуть довіряти йому свої турботи, особливо пов’язані з хворобами та недугами, покладаючись на його заступництво. Він повертав людям і досі повертає надію. Він зміцнював нашу віру в те, що доля людини в руках Бога».

Цього разу крапля розбавленої крові «святого» папи чи інша хустинка не допомогли. Копитце ослика з Вифлеєма теж не дало б ради. Тут потрібне було переривання вагітності. Пані Дорота та її родина розраховували на медичну допомогу, якої їм не надали! Ще одна молода жінка померла, бо вагітність не перервали вчасно. Попри результати обстежень і критичний стан, жоден із лікарів не взявся рятувати пацієнтку. Чи можна їх іще називати лікарями? Навмисно, свідомо, зі складеними (схрещеними?) руками вони спостерігали за її агонією, але дуже швидко поскаржилися, що їх звинувачують.

Якщо життя пацієнток і пацієнтів ми доручаємо Богові, то навіщо операційні? Перетворіть їх одразу на каплиці. Пакт престолу й вівтаря є смертоносним для жінок у Польщі. Якщо не можна заборонити положення про сумління, лікарні, які лікують «молитвами», треба позначати! Ті, хто хоче вижити, повинні обходити ці псевдомедичні заклади десятою дорогою. Конституція гарантує нам доступ до медичних послуг, але PiS витер об Конституцію ноги й замінив її Біблією.

У цій країні нічого не зміниться, доки ми не відокремимо церкву від держави! #БібліяЦеНеКонституція Негайно потрібно прибрати релігію із сейму, лікарень, шкіл та установ.

Дорота з Нового-Тарга померла, бо не розглядали переривання вагітності, щоб запобігти сепсису, симптоми якого проігнорували.

Дорота з Нового-Тарга померла, бо через безводдя три доби лежала з піднятими ногами, оскільки їй сказали, що так навколоплідні води можуть повернутися.

Дорота з Нового-Тарга померла, бо її обманули. Її та її родину. Бо ніхто не сказав їм, що на 20-му тижні вагітності безводдя практично не залишає шансів на живонародження й становить великий ризик для її життя та здоров’я.

Дорота з Нового-Тарга померла, бо польське антиабортне законодавство вбиває, а з лікарів робить політичних прислужників замість експертів із захисту здоров’я. Дорота померла, бо лікарі не повстають.

Там, де немає легальних абортів, жінки помирають у лікарнях, бо медичний персонал замість того, щоб рятувати наше життя та здоров’я, чекає, поки воєводський консультант прийде на роботу й милостиво дозволить процедуру. Щоб потім можна було звалити провину на когось.

Скільки разів ми ще напишемо на картонках «я не інкубатор!»?

Скільки разів нам ще доведеться писати «вимагаємо лікарів, а не місіонерів!»?

Скільки ще людей помре через плодоцентризм у медицині, праві та політиці?

Скільки ще матерів втратять дочок?

Скільки ще дітей втратять матерів?

Скільки ще чоловіків і партнерів втратять дружин і партнерок?

Нас іще недостатньо померло?

Припиніть нас убивати!

Зустрічаємося в середу, 14.06.2023, на Болеславецькому Ринку о 18:00, щоб хвилиною мовчання вшанувати пам’ять ще однієї жертви заборони абортів у нашій країні.

Фрагменти текстів із дописів: Магдалени Сліфки і Болеславецького страйку жінок.

Графіка на обкладинці: Radec RareRomans