На великому марші за батьківщину я на мить була служницею, бо для мене цей символ поневолення жінок найбільше відповідав тому, що політики PiS роблять із жінками.
Хто такі служниці? У своєму романі Margaret Atwood показала світ, у якому перемагають релігійні фундаменталісти. Жінок у цьому світі поділяють на три основні категорії: дружини командирів, які керують країною; домашні помічниці, що належать цим командирам, як худоба, і всі мають ім’я Марта; та служниці — плідні жінки, яких командири ґвалтують у присутності своїх дружин. Служниці — живі інкубатори для дітей командирської пари.
Світ, створений чоловіками за правилами їхнього бога-чоловіка, простий. Жінки — це ресурс: для прибирання їхніх домівок, годування їх, виконання представницької ролі, а також задоволення сексуальних і репродуктивних потреб. Жінок, як і Землю, експлуатують, використовують і позбавляють її благ.
Тому я йшла на великому марші 4 червня у Варшаві. А ти? Чому ти там була або підтримувала його в інший спосіб?
Більше про серіал «Оповідь служниці» — у хорошому відеоогляді Каї Шафранської нижче.
Margaret Eleanor «Peggy» Atwood (нар. 18 листопада 1939 року в Оттаві) — канадська письменниця, поетеса й літературна критикиня, громадська та екологічна активістка. Лауреатка Букерівської премії 2000 і 2019 років, лауреатка премії принца Астурійського 2008 року, згадується серед кандидатів на Нобелівську премію з літератури.