Злочинці, які виманюють гроші, атакують не лише літніх людей. Останнім часом мешканці Вроцлава, яка тимчасово перебувала у родини в Болеславці, зателефонував чоловік, який представився працівником банку. Співрозмовник повідомив жінці, що на її дані було оформлено кредит, і наказав 30-річній жінці увійти до свого банківського рахунку та перевірити стан рахунку.
Коли жінка зазначила, що не подавала заявку на отримання грошей, вона отримала інформацію від іншого «банківського працівника» про те, як скасувати нібито існуюче зобов’язання. Потерпіла, діючи відповідно до вказівок і під диктування шахрая, подала заявку на кредит, який нібито мав допомогти їй не стати жертвою кіберзлочинців.
Слідчі: – Після отримання схвалення пані вирушила до одного з банків Болеславця, щоб зняти гроші й відповідно до інструкції злочинця внести їх у вказаний банкомат за допомогою коду BLIK.
І додають: – Пильність працівників банку та негайна співпраця з поліцейськими з Болеславця дозволили запобігти злочину.
Результат? Мешканка Вроцлава не втратила своїх грошей. Поліцейські попередили жінку біля банкомата, де вона мала внести частину готівки.
Правоохоронці з Болеславця:
30-річна жінка повірила своїм співрозмовникам, оскільки номер телефону, який відобразився на її екрані, належав банку. Злочинці застосували спуфінг телефонного номера — дедалі популярніше шахрайство, яке полягає у видаванні номера абонента за інший номер, щоб потім телефонувати з нього жертві. Технології дозволяють абоненту вручну ввести номер і його опис, які відобразяться адресату як вхідний дзвінок.
Правоохоронці закликають бути пильними:
Кожне телефонне прохання переказати гроші або надати дані банківського рахунку слід розглядати як спробу шахрайства. У такій ситуації найкраще самостійно ввести номер банку, зателефонувати, повідомити про отриманий дзвінок і перевірити надану інформацію.