Це був прекрасний пізній пообідній час. Центр міста, легенький вітерець. Я стояв на зупинці для автобусів серед чималої групи людей. Чекав на омріяний автобусик, коли раптом просто в обличчя мене вдарив подих смердючих випарів. Їх видихала в повітря симпатична жінка, яка стояла разом зі своєю сусідкою перед групкою людей. Голосно кашляючи, я намагався привернути увагу жінки, яка курила. Дати зрозуміти, що вона тут не сама і що такий сморід може дуже заважати іншим. Уже не згадуючи про те, що більшість диму з її сигарети отруювала групу з понад десяти людей.

На жаль, жінка навіть не повернула голови. Докурила й кинула недопалок на землю просто біля урни. Оце культура!

Наступного разу я побачив молоду матір із дитиною у візочку під час прогулянки парком. Дитина ж мусить подихати свіжим повітрям. Жінка сіла на лавку і, заколисуючи своє маля, запалила сигарету. Кілька разів нахилялася над дитиною. Поправляючи ковдрочку, перевіряла, чи та вже заснула. Раптом дитина розплакалася — можливо, відчула огидний сморід. Молода мама відреагувала на плач дитини криком: — Чого ти репетуєш, уже йдемо додому!

Ще одна ситуація, якою я хотів би поділитися, сталася під час мого візиту до міських басейнів. Ми всією родиною поїхали до басейну, розстелили ковдру. Засмагаємо. Було досить приємно, хоча людей було багато. Але не минуло й миті, як ми відчули неймовірний сморід. Знову якась жінка запалила смердючу сигарету. Не знаю, що це було, але запах був такий огидний, що неможливо було витримати. Звісно, я почав голосно кашляти, щоб привернути увагу й показати, що це заважає. Поруч сиділи дві молоді пари з маленькими дітьми. Але навіть їхні досить гучні між собою коментарі щодо куріння в громадському місці в присутності малих дітей і пасивних курців не привернули особливої уваги курця. Зі стриманою грацією дами вона затягувалася сигаретою, видихаючи чергові порції огидних речовин і ділячись ними з оточенням.

Насамкінець розповім про одну з найбільш безвідповідальних поведінкових ситуацій, що загрожує життю інших людей. На автозаправці я заправляв газ. Чоловік у сусідньому автомобілі, на вигляд серйозний, заправив бензин, пішов до каси й заплатив. Із приємною усмішкою сів до автомобіля. Оскільки було тепло, опустив скло й запалив сигарету. Зі стоїчним спокоєм увімкнув радіо й поволі поїхав у напрямку центру. Працівник станції, який прийшов заправити мені газ, навіть не звернув на це уваги. А коли я обурено запитав: «Ви це бачили?!» — він лише щось пробурмотів.

Випадків пасивного куріння безліч. Це дуже дратує. Вважаю, що це також питання культури курців, які не хочуть поважати той факт, що вони не самі. Навколо них є інші люди. Замість того щоб курити шкідливий тютюн, сьогодні можна скористатися альтернативним курінням, яке не виділяє смол і не шкодить ні активному, ні пасивному курцеві. Закликаю висловлюватися на цю тему. Вітаю.

(інформація Sebastian Solski)