У дітей дедалі частіше спостерігаються розлади харчування, пов’язані з вибірковістю в їжі. З чим це пов’язано, які симптоми та як це впливає на подальший розвиток? Перші смакові відчуття з’являються вже в утробі матері: приблизно на 21-му тижні малюк має повністю сформоване відчуття смаку. Саме в цей момент різноманітність раціону матері впливатиме на те, яким смакам надаватиме перевагу дитина.

Наступним важливим етапом є період розширення раціону дитини, тобто приблизно з 6-го місяця життя. До цього часу в дітей, яких годують грудним молоком, переважав переважно солодкий смак, що походить із жіночого молока. Тому, розширюючи раціон, не слід засмучуватися, коли дитина починає випльовувати броколі, шпинат чи горошок, адже її смакові рецептори мають навчитися сприймати різноманітні смаки. Новий продукт варто подавати навіть 10 разів, перш ніж вирішити, що малюку він не подобається. Крім того, дитину, яка вже впевнено сидить, варто саджати за стіл і давати їй куштувати різні страви. Спочатку немовля може їсти руками, завдяки чому вчиться розрізняти консистенцію та температуру, а згодом — смак і запах їжі.

Незалежно від того, чи ми розширюємо раціон методом BLW (їжа руками), чи подаємо перетерту їжу, важливо, щоб вона була якомога різноманітнішою. На ранніх етапах слід особливо звертати увагу на кількість цукру, що надходить як із солодощів, так і з фруктів, солодких йогуртів та мусів. Його надмірна кількість може відбити бажання куштувати інші смаки та призвести, зокрема, до дефіциту цинку, а це, своєю чергою, сприятиме вибірковості в харчуванні.

У маленьких пацієнтів ми також дедалі частіше стикаємося із сенсорними розладами — надчутливістю або зниженою чутливістю до смаку, запаху чи дотику. Певна консистенція, колір або запах спричиняють блювотний рефлекс, давлення, або ж дитина просто відмовляється їсти, навіть не спробувавши страву.

Тут на допомогу (у трохи старших дітей) у різноманітненні раціону приходять ігри, що залучають органи чуття, наприклад тестування смаків із зав’язаними очима або очима й носом. У боротьбі з проблемою також допомагають різноманітні сенсорні ігри, під час яких діти торкаються їжі різної консистенції та кольору. Позитивний ефект дає і спільне приготування їжі, коли дитина може куштувати продукти та стимулюватися різними запахами, що походять від кулінарних виробів.

Якщо ж малюк явно не хоче торкатися їжі, одразу намагається змити її з рук, попри старший вік і надалі кладе різні предмети до рота, часто реагує блювотним рефлексом або давиться, варто звернутися по допомогу до фахівця: логопеда, алерголога, психолога, дієтолога чи терапевта сенсорної інтеграції. Також слід розширити діагностику в алергологічному напрямку, перевірити можливе збільшення мигдаликів, укорочену вуздечку або дефіцити в крові.

Пам’ятаймо, що вибірковість у харчуванні призводить до дефіциту вітамінів і мінералів, а вони, своєю чергою, посилюють надчутливість і подальше небажання їсти. Крім того, виключення певних груп продуктів може призвести до порушень прикусу та подальших проблем із мовленням.

Фахівці допоможуть подолати бар’єр дітей, які мало їдять, впоратися з їхнім страхом і заохотити куштувати нові продукти.

Терапія вибірковості в харчуванні нелегка, стосується всієї родини, і це питання однозначно не можна недооцінювати. Діти, які мало їдять, вередуючи, випльовуючи їжу чи перебираючи нею, не роблять це нам на зло, а сигналізують про проблему, ігнорування якої може призвести до подальших порушень розвитку.

КОНТАКТ

Nadrzeczna 4, 59-700 Bolesławiec

ТЕЛ 75 732 35 05