Про поведінку Jolanta, класної керівниці другокласників у початковій школі в Bolesławiec, розповіла мама учениці. Йшлося про одержимість класної керівниці восьмирічних дітей дієтою та здоровою їжею. Коли діти після пандемії повернулися до школи, у другому класі почалася тема здорового харчування.

– Учителька казала, що донька товста, – розповідає мама. – Вона перевіряла дитячі ланчбокси. На батьківських зборах один батько сказав, що поклав дитині в ланчбокс цукерку, а дитина була налякана й почала просити: «Тату, забери цукерку». Пані на зборах пояснювала нам: які з нас батьки, якщо ми даємо дітям солодощі, адже вони не повинні їх їсти. Молоко в пакетиках, яке діти отримували від школи, вона не давала учням, бо вважала, що UHT-молоко шкідливе, і питала, як ми можемо давати його дітям та наливати в каву. Які з нас батьки? Вона направляла мене до ендокринолога, до дієтолога. Також вважала, що я надто товста. Наказала вести зошит і записувати, що я даю дитині їсти. Моя донька на фізкультурі не хотіла роздягатися, не хотіла ходити до басейну. Попри те, що раніше я навчила її плавати й казала, що це її перевага, що вона може показати класу, що вже вміє плавати. Донька відмовлялася. Ні, категорично, вона не перевдягатиметься. Вранці плакала, що не хоче йти до школи, а коли я намагалася з нею поговорити, опускала голову, прикривала обличчя волоссям і вперто мовчала, – розповідає мама.

Кажуть, одна з мам дитини з цього ж класу неабияк обурилася, коли вчителька вивела її доньку в центр класу, бо дитина принесла не звичайну воду, а ароматизовану. Класна керівниця взяла телефон і почала читати, який склад має ця ароматизована вода, та питати, як мати могла дати дитині щось подібне. Тоді ж з’ясувалася справа з присягами.

– Мені зателефонувала знайома й запитала, чи знаю я щось про присяги, – розповідає мама. – Я нічого про це не знала, тому запитала доньку. Вона розплакалася. І крізь сльози зізналася: «Я не можу тобі сказати». Я кажу їй: «Ти мусиш». А донька налякано відповідає: «Ні, бо ти підеш до школи». Зрештою я переконала її розповісти мені. Увесь клас вставав і присягався, що не братиме до рота нічого солодкого. Я ходила з цим до директорки школи. Вона обіцяла поговорити з учителькою. На деякий час усе стихло, а потім знову повернулося, як раніше. Єдиним порятунком було перевести доньку до іншої школи, – додає мама.

Із вересня 2022 року дівчинка вже ходить до іншої школи.

– У новій школі пані ставиться до дітей як до дітей, – каже мама. – Донька добре дає собі раду. Вона почала трохи відкриватися, мені легше з нею розмовляти. Одного дня вона сказала мені дещо, від чого в мене кров застигла в жилах: «Я вже не хотіла туди ходити (до колишньої школи, – прим. ред.), я воліла б убитися», – розповідає мама тремтячим голосом.

Вислухавши цю історію, ми вирішили запитати психодієтологиню Karolinę Puchałę-Mielczarek, що вона думає про методи класної керівниці, яка переконувала дітей харчуватися здорово? Чи може дитина шкільного віку їсти солодощі та в якій кількості, а також як такий радикальний підхід до її тіла впливає на дитячу психіку?

Відповідь психодієтологині Karoliny Puchały-Mielczarek:

Здорове харчування та корисні звички в житті дитини дуже важливі, адже саме в цьому віці їх найлегше сформувати. Однак, слухаючи історію з цієї школи, я щиро налякана.

Поведінка вчительки не має нічого спільного з навчанням здорового харчування. Це нездорова зацикленість на цукрі та зовнішності. Такі дії не заохочують до здорового харчування, а лише можуть призвести дітей до психодієтичних розладів, таких як анорексія, булімія чи депресія. Те, що діти бояться зізнатися батькам, що роблять у школі, показує, до чого призводять такі методи.

Контролювати споживання цукру в раціоні важливо, але ми також повинні враховувати, чи це цукор, доданий до продуктів, чи той, що міститься, наприклад, у фруктах. У школі слід підтримувати навчання читання складу продуктів, але точно не можна висміювати чи ображати дитину, яка отримала вдома ароматизовану воду.

Ми повинні пам’ятати, що вуглеводи необхідні в нашому раціоні, щоб мозок дитини правильно працював і щоб діти могли зосереджуватися також на уроці. Типові солодощі слід замінювати фруктами або продуктами із додаванням сухофруктів чи ксиліту.

Діти вчаться всього через спостереження, тому й ми, батьки, повинні показувати дітям, як харчуватися: забороняти дитині їсти цукерки, коли ми самі їмо їх у великій кількості, негативно вплине на самооцінку дитини та призведе до втрати авторитету.

Якщо забороняти дітям їсти будь-які «солодощі», навіть у виняткових чи святкових ситуаціях, у майбутньому, коли дитина не буде постійно під наглядом батьків, це матиме протилежний ефект: «заборонений плід найсолодший». Діти з родин, де суворо дотримуються заборони на будь-які солодощі, схильні до компульсивного переїдання, що в подальшому може призвести до ожиріння.

Тож ми повинні зберігати здоровий глузд і дотримуватися золотої середини, дотримуючись основних принципів здорового харчування.

  • Вживати 5 прийомів їжі на день із регулярними інтервалами 2–3 години
  • Перший прийом їжі — протягом години після пробудження
  • Останній прийом їжі — за 2–3 години до сну
  • Пам’ятати про зволоження організму між прийомами їжі (щонайменше 1,5 л води на день)
  • Вживати багато овочів, більше, ніж фруктів, які містять прості цукри

Також пам’ятаймо, що какао, використане в шоколаді з хорошим складом (без пальмової олії та непотрібних добавок), позитивно впливає на організм — містить поживні речовини, наприклад магній.

Якщо ми хочемо зробити дітям приємність і дати їм щось солодке, обираймо продукти з поживною цінністю: наприклад, обираймо десертний шоколад замість цукерок, не купуймо продукти з додаванням глюкозно-фруктозного сиропу. Зберігаймо здоровий глузд, а в разі сумнівів варто також звернутися по пораду до дієтолога або психодієтолога.

Директорка школи Edyta Górczak усе заперечує.

У відповідь на журналістський запит повідомляю, що в рамках реалізації навчальної програми з польсько-природничої освіти у 2020/2021 навчальному році в 2 класі розглядалися різні питання, пов’язані зі здоровим харчуванням.

Ланчбокси ніколи не перевірялися, але під час занять, присвячених здоровому харчуванню, діти самі розповідали, що найчастіше їдять на сніданок.

Підсумком циклу занять стала розмова про вплив солодощів на здоров’я, з якої чітко випливало, що обмеження їх споживання принесе здоров’ю лише користь.

Щодо вживання молока: учителька ніколи не впливала на те, щоб діти його не пили. Тим більше що школа бере участь у програмі для шкіл «молоко, фрукти та овочі».

Дуже часто проводилися розмови про здорове харчування, зокрема під час зустрічей із батьками.

Підсумовуючи, роль школи полягає в популяризації здорового способу життя як серед учнів молодших (1–3), так і старших (4–8) класів. Доповненням до цього є співпраця з батьками та формування корисних для здоров’я звичок. Однак важливо, щоб заходи проводилися планово й систематично.