Зі звіту повітового інспектора пожежної охорони, брандмейстера Болеслава Сисака, можна дізнатися історію виникнення пожежної служби в Болеславці. Дев’ятнадцять добровільних пожежних дружин було організовано виключно з німців. Вони створювалися у важких умовах — без спорядження, грошей і підготовлених людей.
У перші місяці роботи пожежники виїжджали на пожежі навіть тричі на день. Спорядження вони майже не мали, оскільки його було розкомплектовано, а значну частину вивезли німці. Пожежники розшукували та убезпечували ручне обладнання (насоси), яке залишалося покинутим у лісах і на полях.
Героїчне здобуття мотопомпи
Першу мотопомпу та кілька десятків напірних рукавів пожежники отримали від Радянської армії на знак подяки за порятунок палаючого штабу (на вул. Kolejowa). Брандмейстер разом із заступником, ризикуючи життям, не допустили поширення вогню на частину підвалу, де зберігалися вибухові заряди. Завдяки щастю та відвазі пожежники отримали необхідне спорядження.
Репатріанти в лавах пожежників
Лише після прибуття репатріантів із колишньої Югославії можна було провести курс для командирів і реорганізувати повітову пожежну службу. У 1946 році курси для командирів уже оплачували фабрики, які розпочали діяльність на території повіту.
У 1947 році в повіті було організовано підрозділи пожежної служби. У них налічувалося 899 пожежників-добровольців, зокрема шестеро професійних. Підрозділів пожежної служби вже було 69.
Пожежні депо: танцювальні вечори та збір коштів
Із січня 1947 року до листопада 1948 року було відремонтовано 9 пожежних депо. Там організовували танцювальні вечори та збирали пожертви на ремонт і спорядження. Пожежними депо могли похвалитися:
- Gierałtów
- Nowa Wieś
- Wykroty
- Warta Bolesławiecka
- Ołdrzychów
- Nowogrodziec
- Kraszowice
- Kraśnik Dolny
- Raciborowice
У той період пожежники вже мали автомотопомпу, мотопомпи, ручні насоси, кінний віз, напірні рукави та висувні драбини.
Пожежники гасили лісові пожежі, пожежі в будинках, а також брали участь у протипаводкових заходах. Усе це — за допомогою спорядження, здобутого власними зусиллями. Лише в жовтні 1948 року Повітова народна рада запровадила обов’язкове страхування рухомого майна селянських господарств від пожежі, завдяки чому з’явилися кошти на пожежну службу.
Інформація походить із праці Адама Банєцького «Болеславецький повіт у 1945–1950 роках»