На своїй сторінці в соціальних мережах Зузанна Мруз називає себе Хронічною педагогинею. Вона підозрює в себе залежність від порад. Оскільки не знає і боялася б сказати комусь, що робити, радить, яку книжку прочитати, адже знає багато чудових книжок, з яких можна черпати натхнення.

– Через тридцять років мені набридло постійно робити те саме. Я прагнула змін, – розповідає Зузанна Мруз про свій відхід із першого ліцею. – Давно мріяла вести культурно-педагогічний блог, адже обидві сфери є моєю пристрастю, і тепер хочу присвятити їм свою діяльність. До того ж сучасна школа не є хорошим місцем ні для вчителя, ні для учня. Перші перебувають під величезним тиском влади, батьків, а також необхідності впроваджувати нереалістичні й нерідко просто дурні програмні вимоги, а діти та молодь, своєю чергою, настільки перевантажені обсягом матеріалу, який потрібно засвоїти, що не мають часу перевести подих. Ця ситуація породжує в обох сторін безліч розчарувань і, на жаль, часто агресію. Це патова ситуація, і ніхто не шукає виходу з утисків. Я маю враження, що слід зруйнувати наявну систему освіти й збудувати з нуля цілком нову конструкцію. Мене також глибоко непокоїть той факт, що польська школа є такою застарілою, взагалі не виховує людей для сьогодення і майбутнього, а лише змушує постійно занурюватися в минуле, пропагуючи моделі поведінки, безумовно добрі для XIX століття, але не для сьогодення, – додає вчителька.

Чи можна зацікавити молодь високою культурою?

– Способи зацікавити молодь високою культурою можна знайти, якщо нам справді це важливо, – переконує Зузанна Мруз. – А це має бути важливо, адже її знання допомагає краще розуміти процеси, що відбуваються в сучасному світі. Висока культура розвиває контекстне мислення, вчить аналізувати явища та факти й дає змогу глибше відчувати дійсність. Як же це робити? Звичайно, найбільшу роль у культурній освіті відіграє родинне середовище. Якщо батьки читають книжки, ходять у кіно, театр і на вернісажі, діти природно переймають цю модель, не замислюючись. Школа також має тут величезне поле для діяльності, за умови, що цим займаються мудрі та належно підготовлені вчителі. А можливостей багато: наприклад, кінематографічні освітні програми «Нові горизонти кіно» з амбітним репертуаром, дискусійні кіноклуби й книжкові клуби, що працюють також у нашому місті, цікаві мультимедійні виставки в музеях. Вважаю, що болеславецький Музей кераміки має цікаві пропозиції для старших і молодших та чудових екскурсоводів. Крім того, у нас є театр і будинок культури в Bolesławiec, де можна знайти чудові художні студії. Якщо хочеться більшого, можна поїхати до театру в Legnica чи Jelenia Góra – в обох є захопливі вистави, а також зустрічі з діячами культури. Вважаю, що культурна освіта має бути пріоритетом сучасної школи, але, на жаль, мало хто це розуміє, тому все видно з того, як воно є, – додає Зузанна Мруз.

Книжка, яку Зузанна Мруз із великим успіхом прорецензувала, розповідає про дівчину, яку домагався вчитель літератури. У рецензії під назвою «Кривда, переодягнена в любов» вчителька польської мови та літератури написала:

Насильство, сексуальні домагання та педофілія – дуже делікатні й резонансні проблеми, що стосуються такої кількості людей, що, мабуть, нікого не дивує той факт, що вони знаходять відображення як у документальних текстах, так і в художній літературі. Серед багатьох творів, присвячених цій тематиці, мені трапився роман Kate Elizabeth Russel «Моя темна Ванесса», який я щиро рекомендую увазі читачів, а особливо батьків, учителів і дівчат-підлітків, часто зачарованих старшими мудрими, цікавими та турботливими чоловіками.

Більше на: FB Przewlekły Pedagog