Jarosław Babiasz із гміни Болеславець:
Прочитане в Інтернеті: «(…) ранньою весною шини збираються в затишних місцях, щоб паруватися. Тихий писк і звуки тертя можна почути лише зблизька. Деякі більш норовливі особини завдяки залозам, рівномірно розташованим на поверхні всього шинячого тіла, видають запах паленої гуми. Це приваблює нових, а ті, що вже давно нездатні до розмноження через високий ступінь обростання мохом, наче несміливо здригаються в лісових хащах. Шини залишаються в любовних обіймах до появи потомства (…). Читала Krystyna Czubówna (з допису «Górska Kamiennogórska»).
А якщо серйозно — ситуація стає трагічною. У цьому можуть переконатися ті, хто мандрує лісами чи польовими дорогами нашої та не лише нашої гміни. У канавах і на узбіччях доріг лежать бляшанки, пляшки, поліетиленові пакети, будівельні відходи, відходи від розбирання автомобілів і шини. Більшість цих відходів можна безкоштовно здати до Пункту селективного збору відходів у Łąka, про що ми вже неодноразово повідомляли. Некомунальні відходи слід здавати до спеціалізованих пунктів, і немає підстав стверджувати, що плата за відходи надто висока, що «я й так багато плачу», «я не знаю, куди». В епоху доступу до Інтернету, купівлі автомобільних запчастин чи будівельних матеріалів через інтернет-сервіси пошук пункту приймання різних фракцій відходів не повинен створювати великих труднощів. А розмір плати — це, на жаль, сумний наслідок їхньої кількості та витрат на утилізацію.
І додає:
Так само справи стоять із додаванням сміття до переповнених контейнерів, установлених у парках чи на пунктах зупинки велосипедистів, на зупинках громадського транспорту, а також із людьми, які не прибирають після своїх заходів, організованих під навісами біля Народних будинків і в парках. Принцип «сміття не є природним елементом довкілля», що йде поруч із відомим правилом «приніс повне — забери порожнє — так легше», знає кожен, кому небайдужі наше оточення та турбота про нього. Це також питання нашої культури!
Таке хитрування з підкиданням відходів до лісів і канав або лінощі прибирати після себе виливаються в конкретні цифри. Минулого місяця гміна Болеславець прибрала кілька стихійних звалищ. Одне — в населеному пункті Trzebień, а наступними були підкинуті контейнери LPP, так звані маузери, наповнені невстановленою речовиною, у населених пунктах Łaziska і Kozłów. Лише в Trzebień компанія, яка діяла на замовлення гміни, прибрала 40 тонн відходів (переважно автомобільних і будівельних). Вартість їхнього видалення становила 79 920 злотих (хоча до управління також надходили пропозиції виконати це завдання за 129 384 злотих). Натомість видалення спеціалізованою компанією підкинутих невідомими особами 3 контейнерів LPP та інших супутніх відходів коштувало гміні, тобто нам, платникам податків, 47 520 злотих.
Додавши до цього витрати, понесені на прибирання узбіч доріг і велосипедної доріжки на території гміни, а також кількох виявлених стихійних звалищ у районі Chościszowice, Kraśnik Dolny, Kraśnik Górny та Kruszyn, у розмірі 9 700 злотих, у першій половині цього року ми отримуємо загальну суму 127 449 злотих! Це ганебний фінансовий рекорд витрат, понесених нами на ліквідацію стихійних звалищ у 2022 році. За ці гроші можна було б реалізувати чимало інших інвестицій на території нашої гміни, але, на жаль, прибирання таких «квіточок» стає сумною необхідністю, за яку платимо всі ми — зокрема через податки та місцеві збори. А це лише вересень...
І закликає:
Пам’ятаймо, що турбота про спільне благо та довкілля відповідає інтересам усіх нас. Водночас закликаємо всіх: якщо ви знаєте або маєте інформацію про те, хто чинить такі акти руйнування нашого довкілля, повідомте правоохоронні органи — поліцію. У жодному разі це не буде донощицтвом, а звичайною турботою про наше власне оточення і, передусім, про наші власні гроші. Засуджуймо винуватців, а не тих, на кого покладено обов’язок прибирати після них, — власників земель, органи місцевого самоврядування, нас, платників податків.
І підсумовує: — Хоча ми вже кілька разів писали про це, ще раз повторимо цитату пані Thatcher: «Ми не хочемо такого суспільства, у якому держава відповідає за все, а ніхто не відповідає за державу». Замінимо слово «держава» на слово «гміна». Довкілля є нашим спільним благом, подбаймо, щоб передати його нашим нащадкам у якнайкращому стані.